Іру розбудила кішка, якій дуже не подобалася її порожня миска. Сіра красуня сиділа на краю ліжка і жалібно дивилася на господиню.
— Таке враження, що тебе кілька не годували, — зі осудом промовила дівчина, намагаючись сховатися під ковдру. Однак, пухнаста не здавалася, мурчала, мов трактор і навіть стрибнула Ірині на спину. — Та годі тобі, встаю.
Кішка помчала на кухню і дисципліновано сіла біля своєї миски, уважно спостерігаючи, як сонна господиня дістає улюблений корм.
— Сьогодні у нас в меню лосось. Та ти харчуєшся краще за мене! — жартівливо обурилася дівчина. Кішка гордо проігнорувала сказані нею слова.
Лягати спати вже не було сенсу і дівчина, важко зітхнувши, подивилася на годинник. Майже дев’ята. І це в перший же день відпустки, під час якої Іра мріяла відіспатися!
Через півгодини дівчина повернулася на кухню, готувати для себе сніданок. А ще не завадило б спекти щось смачненьке, адже Ілля обов’язково приїде додому на обід. А він так любить домашню випічку!
Екран телефона засвітився, показуючи, що прийшло повідомлення. Іра розпливлася в щасливій усмішці — коханий бажав їй доброго ранку. А наступне повідомлення змусило дівчину здивовано насупити брови.
«Йди за кроликом»
— За яким ще кроликом?
Кішка блиснула сірими очима і через кілька секунд в передпокої щось впало. Ірина поспішила туди і розсміялася, побачивши, як сіра з переможним виглядом сидить на м’якій іграшці. То був кролик.
— Ти ж моя розумниця, — почухала за вушком помічницю господиня. — Так, що тут у нас?
Вушко кролика було перев’язане червоною оксамитовою стрічкою, а з під неї стирчала записка.
«Зазирни в холодильник, кролик зголоднів»
— Мені потрібно знайти морквину? — розсміялася Іра, захоплена цікавою грою. — Добре, підемо подивимося.
А ось і наступна підказка, захована в пучку моркви.
«Кролик хоче погуляти, і травички пощипати!»
Заінтригована дівчина на хвилину замислилася, де ж їй шукати чергову записку. В речах? Навряд чи. Ілля не міг вгадати, що саме вона сьогодні вирішить одягнути. Взуття?
І точно! В улюблених кросівках знайшовся новий папірець. На ньому було вказане те місце, куди хотів потрапити кролик. І ним виявився мальовничий парк, розташований недалеко від їхнього будинку.
Іра сховала іграшку в сумочку, накинула куртку і швидко попрямувала до місця призначення.
Парк зустрів її тишею. Логічно, будній день все ж таки. Школярі висиджують останні дні за партами, бігуни вже на роботі, собаки вигуляні. Однак куди ж їй іти далі?
Через кілька кроків дівчина вже знала відповідь на своє запитання. На асфальті крейдою був намальований милий кролик і стрілочка.
«Кролики гуляють там»
Ось так, за стрілочкою, Ірина заглиблювалася в парк, поки не натрапила на лавку, на якій сидів ще один іграшковий кролик.
— Схоже, це і є кінцева мета нашої прогулянки, так, пане кріль? — вона витягла першу іграшку з сумки і посадила поруч з другою. — Ви так мило виглядаєте! У тебе теж є записка?
Маленький золотий конвертик з намальованими на ньому сердечками. Серце дівчини забилось швидше, вона крадькома озирнулася, підозрюючи, що Ілля поруч.
Дівчина повільно відкрила конвертик, обережно дістала записку, розгорнула її і…
— Звичайно що так! Ти ще сумнівався?
«Я так тебе люблю! Виходь за мене заміж?»
Сховавшись за деревом хлопець полегшено зітхнув. І хоч всі навколо стверджували, що Ірина обов’язково погодиться, він не міг припинити хвилюватися. А зараз вже час вийти і подарувати своїй нареченій букет її улюблених білих лілій.
Фото – ілюстративне (pexels).