fbpx
Історії з життя
Електричка приїжджає, всі похмуро вантажаться, сидять насуплені, чекають відправлення. І тут влітає в вагон захеканий рум’яний хлопець з тортом, перев’язаним стрічкою, і кричить в телефон

Затримується електричка хвилин на двадцять, на пероні все замерзлі і злі, після роботи, додому хочеться, чекаємо. Ніхто не оголошує, коли поїзд прийде, типу чекайте інформації.

Нарешті електричка приїжджає, всі похмуро вантажаться, сидять насуплені, чекають відправлення.

І тут влітає в вагон захеканий рум’яний хлопець з тортом, перев’язаним стрічкою, і кричить в телефон:

«Ти уявляєш, сьогодні найфантастичніший день в житті! Я біг вже просто за інерцією, в розпачі, я запізнювався страшенно!

А вона стоїть, чекає мене!

Я їду!

Я до тебе встигаю!

Ура ж?!».

І ми всі такі почали усміхатися, розслабилися, так ніби ми всі спеціально чекали на пероні, щоб він встиг до неї зі своїм тортом.

Їдемо ось, посміхаємося, торт веземо.

Автор: Віра Хітеева.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page