fbpx
Історії з життя
– Господи!- тільки й змогла промовити ошелешена Лариса відчинивши двері. Ти ж на балконі бути повинен. На порозі стояв чоловік, від хмeлю і сліду не лишилось, очі ясні і трохи налякані 

– Господи!- тільки й змогла промовити ошелешена Лариса відчинивши двері. Ти ж на балконі бути повинен. На порозі стояв чоловік, від хмeлю і сліду не лишилось, очі ясні і трохи налякані

На кухні дим коромислом. Знову дружина незадоволена своїм ледачим чоловіком.

– Скільки можна, Васю? Ти мені, коли на кухні шафку повісиш? Вона вже пів року стоїть припадає пилом!-емоції зашкалювали.

Василь у цей час спокійнісінько сидів за столом, втупившись з непробивною міною в екран телевізора – там транслювали футбол. Під рукою стояв великий келих пінного. На тарілці лежала сушена рибка. Класика жанру.

– Ти чуєш, чи ні? Я зараз всі дроти повисмикую, аби до тями прийшов! Ледар. Зовсім охамів, навіть не реагуєш!

– Слухай, відчепися! – Василь був уже “веселенький”, тому небезпеку не відчув

Тоді Лариса дійсно виконала те, що обіцяла. Різким рухом руки, вона висмикнула шнур з розетки. Потім швидко вихопила келих і вилила в раковину. Кілька секунд стояла дзвінка тиша. А потім, всі сусіди, і перехожі, чули наскільки був незадоволеним василь. і наскільки потрібна була шафка на стіні його жінці.

Дивно, але ніхто навіть і не подумав рятувати жінку, навпаки, сусіди скрушно подумали «Бідний Васько. І нащо він її розізлив» Через годину такого галасу, Лариса з качалкою в руках, відправила Васю на балкон в чому був -провітритися. А балкон закрила з середини.

Нічого робити. Сидів Василь на стільчику і обмірковував план помсти. Як викине ту шафку на очах дружини з балкона. Як збере свої речі в чемодан, і рвоне в село. Він уже розмріявся, як буде добре і привільно йому. Як він буде жити і робити, що заманеться, і ніхто йому і слова не скаже.

Щасливий від власних, геніальних ідей, Василь обіпершись на перило балкона дивився вниз. Внизу відбувалося щось дивне. Хтось гарчав, хтось сичав, з третього поверху не розібрати. Василь зовсім ще “веселенький”, перехилився сильніше вперед, щоб побачити краще і  полетів.

Лариса, зла і незадоволена, відмивала раковину у ванній, попутно лаючись на чоловіка. Шуміла вода, торохтіла пральна машинка. Раптом дзвінок у двері.

– Кого там ще принесло – розчервоніла від спеки, і роботи вона пішла відчиняти.

На порозі стояв Василь. У чому був, з ясним тверезим поглядом. Правда, лікті і коліна були брудні, а лице чомусь поцaрапане. Він злякано дивився на дружину. Дружина ж, ошелешено дивилася на Васю. Тиша.

– Господи .. . – ледь чутно прошелестіла Лариса.

– Де шафка ? – все ще стоячи в коридорі сказав Вася.

– Як … ка … яка шафка ? – заїкаючись запитала Лариса.

– Ну треба ж повісити – сказав Вася і пішов на кухню.

З тих пір Васько особливо не змінився, та й Лариса все та ж, але відпочиває Василь тепер тільки після того, як уся чоловіча робота в домі зроблена.

Мало що…

Текст редаговано – intermarium.news

Головне фото ілюстративне, з відкритих джерел