Я часто тут читаю різноманітні поради та відгуки, то ж вирішила і собі порадитися. Часом здається, що лиш так як ти думаєш правильно, а почитаєш те різноманіття думок, досвідів, прикладів і вже стаєш не така впевнена у власній правоті. Хотілося б почути думки з боку.
Ситуація наступна: на цій квартирі я проживаю понад п’ять років, коли ми її орендували, то дане помешкання можна було б зарахувати до досить пристойних варіантів для нашого міста. Ціна протягом цього часу не змінювалася, бо практично весь час дорівнювала 200 доларам, а це досить не мало. Тут ми проживали з двома дітьми, завжди вчасно сплачували за оренду і за всі комунальні послуги, жодних затримок чи відстрочок платежів не просили. Все чесно, вчасно і з взаємною повагою.
Про себе можу сказати, що працюю я віддалено, заробіток стабільний, але від лютого активно почав знижуватися, а зараз і поготів – відключення світла, інтернету – все це негативно позначається на заробітку, але я, як і раніше, вчасно сплачую всі платежі. І ось днями телефонує господиня і каже, що змушена подвоїти оплатку за оренду, бо ціни на оренду зросли, а наша зовсім не ринкова. Ну я б зрозуміла, якби то був просто перерахунок по курсу, тобто вісім тисяч, але є ні, тепер вона хоче 12 тисяч.
Я прекрасно розумію, що все здорожчало, що ціни змінилися, що, зрештою, це її нерухомість і вона має право робити, що забажає, але ж є ще й совість.
Всі один наперед одного міряються донатами, але не гребують заробляти на бідах інших людей. Куди мені зараз діватися з двома дітьми, я ж не долар заробляю?
Я трохи різко їй відповіла і тепер от думаю, хто ж з нас все-таки правий.
Звісно, що я щось вигадаю, десь знайду куточок, точно не пропаду, але ж не я одна така, в людей бувають значно складніші ситуації. То чи нормально все зводити “ринкової ціни” і забувати про людяність, особливо у такий складний для нашого народу час?
