Я вже перестаю розуміти, що думає нинішня молодь? У наш час ми жили по можливостях і відпочивали тоді, коли була на те можливість – і фінансова, і фізична. А зараз – сьогодні прийшло на гадку, що треба поїхати в гори, завтра зібралися і поїхали з маленькими дітьми і без грошей. Голову лише вдома забули.
Це я скаржусь на сім’ю свого молодшого сина. Вони на пару такі безвідповідальні, що сили моєї не вистачає терпіти цей безлад. Син бігає до мене позичати гроші. А я де їм їх візьму? Сама живу на одну пенсію.
Мені 60, але моїх виплат вистачає на те, щоб і прогодувати себе, і за квартиру заплатити, і онукам купити обновок. То ще й син за кожен місяць просить йому позичити до зарплати. Я вже у тому віці, щоб мені молодь допомагала, а не навпаки.
Грошима невістка зовсім не вміє розпоряджатися. Чесно сказати, господиня з неї теж нікудишня, а яка вона мама, я взагалі промовчу. Діти вічно замурзані, волосся скуйовджене, одяг незрозуміло в якій воді і як переться, якщо взагалі бачить порошок і воду.
Вічно голодні, мені з порога кричать: “Бабусю, нагодуй”, коли приходять усією родиною в гості. У молодшого сина троє дітей: 4 роки 3 роки та 1 рік відповідно. Коли нас запрошують до родичів на свято, я завжди приїжджаю за день раніше до них додому, щоб упорядкувати одяг дітей, викупати їх і розчесати.
Інакше мені буде соромно показуватись на очі рідні: скажуть, куди дивилася бодай бабуся. За сім’ю сина всі давно вже все знають, там нема чого пускати пилюку в очі. Невісточку мама нічому не навчила – сама, мабуть, такою самою росла.
Син за рік поміняв уже три роботи: все йому не те. То зарплата не влаштовує, то графік роботи (вставати зарано на завод він не хоче), то начальство не так дає вказівки. Загалом, гарному танцюристу та взуття заважає.
Сам нічого не досяг у житті, ще іншим претензії пред’являє. Нині вже цілих сім місяців тримається на роботі – менеджером взяли у відділ продажу. Платять йому небагато, тож отак вони й перебиваються від зарплати до зарплати.
Десь я їм принесу каструльки з обідом, десь невістка підпрацює – вона манікюр робить вдома, поки сиджу з онуками. Незважаючи на їхній скромний побут, вони щороку їдуть відпочивати на курорт. Мене жодного разу з собою не запрошували, та й годі. Але куди з трьома малюками пертися?!
Минулого року молодшому лише 3 місяці виповнилося, а вони в гори чкурнули. Втомилися, бачите, вдома сидіти. Свіжого повітря їм подавай. От їдуть на свої курорти, а потім весь рік дітей ні одягнути, ні взути не можуть за сезоном.
Онуки м’ясо бачать лише у свята. Кажуть, що їхня улюблена їжа – це картопля з хлібом та ковбаска. Вони іншого вдома не бачать. Я розумію, що мій син теж далеко не ідеальний. Можливо, в цьому є й моя провина: десь не підказала, десь недогляділа.
Коли стояло питання про те, щоб піти вчитися після школи, він відмовився. Сказав, що зараз такий час, що люди без вищої освіти здобувають набагато більше, ніж професори та вчені.
Ой, може хтось і отримує більше, але для хорошої зарплати мізки якісь потрібні. А з порожньою головою, куди його візьмуть? Я не змогла його умовити здобути вищу освіту. От тепер і пожинаю плоди.
Зі своєю дружиною він познайомився ще в юності – їм було по 16 років. Першого сина мали вже в 18, при цьому не маючи ні освіти, ні стабільного доходу, ні даху над головою. Нічого.
Я їм допомагала грошима спочатку і щось від свахи вони отримували: мед, цукор, борошно, домашнє молоко, сир, сметану. Зараз так співпало, що я втратила роботу – попросили піти, і мама невістки перестала відправляти посилки з села.
Що там вони із донькою не поділили, я не знаю. Але сваха сказала, що більше вони від неї ні крихти не отримають. У невістки з вихованням і освітою справи набагато гірші, ніж у мого сина. Закінчила вона з заледве 9 класів і все – каже, навчання – це не її.
Ще вона дуже гостра на язик, ледь-що, відразу огризається. Старші сини через таку невістку перестали спілкуватися з родиною брата. Вони в мене зовсім інші, і я дуже розумію їх. Але ж я мама, куди мені подітися?!
Поїздки на відпочинок забирають левову частку їхнього бюджету. Якби вони зо два роки хоча б почекали зі своїми курортами, то могли б краще харчуватися і стежити за дітлахами. Але невістка лише відмахується від моїх порад, говорячи про те, що вони молоді, коли їм ще гуляти, якщо не зараз.
Я не знаю, скільки син протримається на новій роботі, але знаючи його впертий характер і небажання прислухатися до рекомендацій, він і там не затримається. На одному манікюрі далеко не поїдеш – треба їм уже дорослішати та ставати на ноги.
Але їх все влаштовує – живе невістка одним днем, ні про кого не переймаючись, навіть про дітей. Син слідує за своєю дружиною. Я хочу найкращого для своїх дітей та онуків, але що їм можна порадити, щоб вони взялися за голову та почали заробляти нормально?
