Вікторові хотілося справити на Ангеліну гарне враження: вона йому подобалася. Грошей, щоправда, для цього не вистачало. Він навчався на третьому курсі та, як і всі студенти у вільний час підробляв. Влаштувався він в інтернет—магазин на прийом замовлень.
У вихідні запрошував її в кафе, в театр, на ковзанку, в кіно. Вони їли морозиво, ходили в піцерію.
Якось його приятель на роботі обмовився, що розлучився зі своєю дівчиною:
— Я втомився оплачувати її походи в салон краси. Виявилось, що вона мені не по кишені. Потрібно шукати більш простішу дівчину.
— Слухай, Павле, у моєї Ангеліни незабаром день народження. Може, підкажеш, що їй подарувати? У тебе все ж таки є досвід.
— Сертифікат на відвідування спа-салону — не прогадаєш. Це зараз модно. Слухай, мені треба піти у відпустку на два тижні. Може, попрацюєш замість мене. Адже тобі, як раз потрібні гроші на подарунок? Краса нині не дешеве задоволення.
Віктор працював два тижні без відпочинку. Пропустив навіть лекції у професора, у якого прогули передують великими проблемами на іспитах.
І ось він окрилений біг на зустріч із Ангеліною. З великим дорогим букетом квітів та красивим конвертом, у якому лежав ще дорожчий сертифікат.
Хлопець привітав дівчину, вручив їй букет. Однак, Віктор не міг зрозуміти, чому так сильно змінився вираз обличчя Ангеліни. Те, що вона побачила у конверті породило в її душі найсуперечливіші почуття, із якими вона не могла справитися.
І раптом все це вирвалося назовні:
— То, по-твоєму, я для тебе недостатньо красива? Треба було ще описати, що потрібно підкоригувати: брови, нігті, макіяж, вії чи тебе моє ластовиння не влаштовує?
У пориві емоцій вона порвала сертифікат і викинула в найближчий смітник.
— Шукай собі більш підходящу кандидатуру, а мені час витрачати на салони ніколи.
Ангеліна розвернулась і попрямувала до входу в метро так швидко, що Віктор, який застиг від здивування, довго не міг зрозуміти, що трапилося. Здивування незабаром змішалося з образою та обуренням.
Вдома Ангеліна довго не могла заспокоїтись.
— Доню, що трапилося? — Мати, побачивши стан доньки, вирішила дізнатися, що сталося.
— Ти уявляєш, він мені подарував сертифікат на відвідування салону краси. Я була у нестямі, не стрималася і порвала його.
— Навіщо приймати такі поспішні рішення? Хлопчик витратив купу грошей. А йому, я так зрозуміла, не батьки їх дають, а сам заробляє. Якщо тобі такий подарунок не потрібен, то могла б подумати про мене. Мені таких подарунків не дарували, я б сходила.
— Мамо, мені не до жартів.
— Ти не знаєш, тебе не можна назвати сучасною, а я за родом діяльності цікавлюся запитами сучасної молоді. Це зараз дуже модно: дарувати сертифікати на фотосесію у дорогого фотографа або майстер-клас з приготування кави, наприклад.
— То я ще й винна?
— Мені здається, що такими хлопцями як Віктор не розкидаються. Подзвони та вибачся за свою поведінку. Хлопець хотів якнайкраще, у нього просто немає досвіду.
Але Ангеліна категорично відмовилася йому дзвонити, вона все ж таки була скривджена подарунком.
Віктор теж був ображений. «Нехай котиться…», — заспокоював він себе. Але почуття до Ангеліни нікуди не поділися. Її образ переслідував його і вдень, і вночі. І він не витримав і зателефонував першим. Хлопець вибачився, сказав, що не хотів її образити, що хотів зробити, як краще. І Ангеліна одразу погодилася зустрітися.
— Знаєш, мама ростила мене одна. Нам іноді за кілька днів до її зарплати грошей вистачало лише на хліб. Тому я не розумію, як можна витрачати кошти на те, без чого можна обійтися. Подумала, що тобі соромно за мене, що тобі потрібна фарбована лялька. А я ніколи не буду нею.
— Я з тобою згоден і думаю, що світ врятує далеко не краса, а доброта. На жаль, її в людях стає все менше, всі, немов оскаженіли в гонитві за заробітком. Справжня краса — та, що всередині, і щоб її побачити потрібно придивитися. Це мені Павло порадив зробити тобі такий подарунок, сказав, що зараз це круто.
Фото ілюстративне.
