fbpx

І ось, коли невістка все ж повернулася додому, я почала з нею розмову на цю тему. І що мені відповіла ця дівчина? Після всього я ще й винною для всіх лишилась. Хоч стій, хоч ляж. А сину як усе те переказала, що він ніби й забув, хто йому рідна людина

Вчора досить серйозно словесно зійшлася з сином. А все через невістку. Коли вони з сином тільки зустрічалися, мені подобалася цілеспрямованість і впевненість цієї дівчини. Разом з моїм сином вони створили сильний тандем.

Мій син теж дуже цілеспрямований і дужий юнак. У свої тридцять років він уже заснував свою власну фірму, купив гарну машину і збирає на власне житло. Невістка і онук ні в чому відмови не мають і сім’я всім забезпечена. Ось тільки нещодавно я дізналася, що невістка постійно на роботі, а за онуком дивиться няня. Що не зателефоную до дружини сина, а вона все на роботі та на роботі. Я зовсім не бачу потреби працювати. Син зі своїми функціями глави сім’ї справляється, гроші у них є. А внуку, між іншим, тільки десять місяців.

Я зовсім не розумію як можна залишити такого малюка, та ще й зі сторонньою людиною. Тому набравшись рішучості, я поїхала додому до сина, щоб поговорити з його дружиною. Але щоб ви думали? Її не виявилося вдома. Вона була, як завжди, на діловій зустрічі. А з моїм внуком носилася чужа жінка, нянька.

От скажіть, як сторонні, незалежні люди, хіба це нормально, коли мати покидає такого маленького синочка на няню? Тим більше що у неї немає гострої необхідності виходити на роботу. Мені здається, що з невістки мама просто ніяка. І ось, коли невістка все ж повернулася додому, я почала з нею розмову на цю тему. І що мені відповіла ця дівчина? Що онук, мовляв, все одно не згадає хто саме йому памперси міняв, а їй потрібно кар’єру будувати. А ще сказала, що це їх з сином дитина і вони самі розберуться, як його виховувати.

Я абсолютно розчарувалася в обраниці свого сина. Ніякого жалю і материнської любові у неї немає. Ще й синові наскаржилась. Прилетів до мене в той же вечір. Сказав, що зараз абсолютно інші порядки і звичаї, що все залишають своїх дітей з няньками. А я, бачте, ще й не права, що посміла захищати онука! Ну, це треба ж таке! Я ще і крайня виявилася. І як мені тепер бути?

А може, варто ще раз з невісткою переговорити? Може схаменеться. Зрештою, не дарма ж декрет придумали саме до трьох років, щоб мама була поруч з дитиною. Я просто не можу заспокоїтися.

Головна картинка – pexels.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news  заборонено.

You cannot copy content of this page