fbpx
Історії з життя
І якщо її батьки згідно кивали головою, то батько Ігоря з кожною хвилиною ставав суворішим. Він і так Оленці не сподобався відразу. І не дарма не сподобався. Він то і розбив всі її мрії на вже продумане і прораховане весілля

Розчарували тоді молодих батьки. Оленку так до сліз розчарували. Причому батьки з обох сторін. Коли вони почали зустрічатися з Ігорем, вона навіть і не замислювалася – з якої він родини, який достаток у його батьків. Та й взагалі, Лєночка, хоч і вчилася на економіста, особливо про гроші не любила замислюватися.

Отримувала бажане, особливо не вникаючи, чого це коштує її батькам.

Але коли Ігор зробив їй пропозицію, виклавши під її вікном сердечко з палаючих свічок, постало питання з весіллям. І з грошима. Адже стільки ідей роїлося в голові Оленки!

Ніяких банальностей! З традиційних лише лімузин, прикрашений білими трояндами, а далі треба було вибрати тематику весільної вечірки, під неї замовити наряди нареченим і свідкам. Підгадати з путівкою, щоб на тому ж білому лімузині, в весільній сукні і до трапу літака, бажано в променях раннього світанку!

А вже там – на березі теплого океану, на них чекатиме фотограф для екзотичної весільної фотосесії. Але Лєночка сама не самолюбка? Вона розуміла, що слід піти на деякі поступки в плані традицій. Наприклад, влаштувати вечір знайомства батьків. Заодно поговорити про гроші. Адже у них з Ігорем немає своїх коштів. Вони ще студенти і без допомоги батьків мрії буде складно втілити в реальність.

Те, що вони подали заяву в РАЦС, було сюрпризом для обох сторін. Але так і було задумано Оленкою. Радість повинна бути приголомшливо раптовою! Приголомшити вийшло, але тільки радості вона не побачила.

Розгубленість була, а радості вона не помітила. І замість того, щоб приймати привітання, їм з Ігорем довелося немов виправдовуватися за своє рішення.

Переконувати довелося, що сім’я навчанню не перешкода, що через два роки вони вже будуть дипломовані фахівці і сенсу відкладати весілля зовсім немає. Вони вже пригледіли затишну квартирку поруч з інститутом, яку можна орендувати хоч завтра. Не вести ж Ігоря з гуртожитку до себе в кімнату? Тим більше, що кімнату Лєночка ділила з сестричкою, ще школяркою.

І якщо її батьки згідно кивали головою, то батько Ігоря з кожною хвилиною ставав суворішим. Він і так Оленці не сподобався відразу. І не дарма не сподобався. Він то і розбив всі її мрії на вже продумане і прораховане весілля.

– Ну, зрозуміло, ви все вирішили до нас, порад не потребуєте. Але раз вирішили, то вирішили. Тоді, дітки, скажіть, що ви від нас чекаєте?

– Як що? Потрібно обговорити всі деталі весілля, визначитися з бюджетом.

Недарма Лєночка вчилася на економіста, прийшов час блиснути своїми знаннями. У неї все було вже розписано, приблизно підраховано і кошторис. Цифра правда вийшла лякаюче велика, але зате вже з урахуванням оренди квартири на рік, путівок до океану з білосніжним піском на пляжі. До того вона вже намітила галочками, де можна скоротити витрати, на чому заощадити. Не обов’язково збирати великий зал гостей. Досить покликати друзів і батьків, а можна і взагалі – з батьками напередодні по-сімейному посидіти, а весілля провести в задуманій тематиці лише зі студентськими друзями. Ось це вона і планувала обговорити на зустрічі.

Всі слухали уважно, але знову за всіх відповів батько Ігоря.

– Розрахунки у тебе, дівчинко, правильні, не дарма тобі навчання батьки оплачують. Та тільки, напевно, вас на останніх курсах вчать, що гроші з повітря на забаганки не беруть? Навіть якщо і кошторис весь розрахований вірно. Відразу скажу – я не гаманець на ніжках. Кожну копійку своїми руками заробляю. Крім Ігоря ще двоє підростають. Як я зрозумів, у сватів наших майбутніх теж немає рахунку в швейцарському банку, інакше ти б з сестрою не спала в одній кімнаті. Тому моя відповідь буде такою.

Ми допомогти зможемо лише з житлом. Як весільний подарунок. З матір’ю збирали деякі гроші, щоб подарувати синові з квартиру в місті після закінчення інституту. За два роки може, що ще б наскладали, однак, раз ви так поспішаєте, то на перший внесок вистачить. Але оскільки нам вас ще підтримувати доведеться мінімум два роки, то лімузини путівки, ресторан для студентської вечірки сплатити не зможемо.

Ви ж любов’ю харчуватися не зможете після весілля, знову до нас звернетеся? Та й за квартиру ще кілька років платити нам доведеться.

В РАЦСі вас не відмовляться розписати без лімузина і троянд. Раз рідню кликати не будемо, то й в застілля гроші вкладати не бачу сенсу

– Ну, можна ж кредит взяти. – зважився Ігор підтримати похнюплену наречену. На що вже мама Оленки замахала руками:

– Який кредит? Молодша на наступний рік поступати буде, до репетиторів записалися. Чи вийде на бюджет, ще не ясно, якщо ні, то за двох доведеться навчання оплачувати. І так ледве тягнемо.

Адже ось тільки сиділа, головою згідно кивала, а варто було батькові Ігоря виступити зі своїми запереченнями, так тут же і перекинулася. І її батько! Від нього Олена не очікувала такої малодушності. Сидить і мовчить. Ні, щоб доньку рідну підтримати. І Ігор лише мимрить щось!

Загалом, розрюмсалася Лєна, втекла від усіх, і до пізньої ночі на самоті по місту гуляла. Нехай понервуються, попереживають. А як же добре починався сьогоднішній день! Скільки надій було, що вже завтра в’їдуть вони в затишну орендовану квартирку і почнуть нове щасливе життя з Ігорем, в приємних клопотах підготовки до весілля. Вона буде викладати новини, сторіс, подруги заздритимуть, колишній – Рома, лікті кусатиме.

Звісно, своя квартира це теж добре, але ж її ще купувати треба, обставляти. А тут все готовеньке, з хорошим ремонтом і технікою навіть. Можна відразу фотки постити, не соромлячись убогості.

І дуже фотосесію на білому пісочку біля кромки океану хотілося. І лімузин, і білі троянди, і натовп веселих, молодих гостей! Хотілося все і відразу! Як на фото в стрічці інстаграм, що миготіли щораз у неї в смартфоні. І щоб Ігор стояв поруч і захоплено дивився на неї в розкішній сукні! Нехай всі в новинній стрічці заздрять. Лайків буде ціла копиця, профіль її стане популярним. А зараз?

Та краще б вона з Ромкою продовжувала зустрічатися. У того батьки багаті. Самі б їм шикарне весілля організували. Ну, ні ж – з Ігорем вона заяву подала! Сімейного життя захотіла.

Лєночка немов уже й не пам’ятала, що з Ромою вони розлучилися через його численні пригоди. Точніше, він її покинув на черговій вечірці, поїхавши проводжати іншу дівчину. А через два дні заявився, як ні в чому не бувало. Тоді і розсварилися.

Коли їй, такій сумній і самотній просигналили з красивої машини, вона раптом подумала, що з Ігорем їй на метро ще довго кататися доведеться. І засмутилася ще більше. А хлопець за кермом був наполегливий.

Машина рухалася вздовж тротуару майже безшумно, водій пропонував відвести Оленку додому, адже скоро стане зовсім темно, не час для прогулянок одиноким красуням.

Звичайно, її з дитинства вчили, що в машину до незнайомців сідати не можна, але посмішка у юнака була така відкрита, та й слова він підбирав переконливі. А ще дуже хотілося підкотити до під’їзду на шикарній машині. Вона була впевнена, що Ігор її чекає на лавочці. Ось нехай і зрозуміє – якого рівня заслуговує його колишня наречена! А то що колишня, це вже було вирішено.

Без тематичного весілля, без фотосесії на березі океану, без затишної готової квартирки (поруч з інститутом), Лєночка перехотіла ставати його дружиною.

Якщо читачі думають, що далі почнеться щось моторошненьке, що за кермом був бозна-хто, то розчарую. За кермом сидів автослюсар Валєра, який «вигулював» машину на прохання клієнта перед ТО (тех. обслуговуванням). Вишукував нетипові стуки, шарудіння і скрипи. Простий хлопець, після авто коледжу, правда з руками золотими, він був з хорошою чуйкою діагноста і з посмішкою чарівною. Така посмішка була у Адріано Челентано в молодості.

На той час, як вони під’їхали до будинку Оленки, вона вже нічого не хотіла доводити Ігорю, вона молила небеса, щоб Валера попросив у неї телефон, або хоча б свій залишив.

Через півроку Лєна їздила зі скромної орендованої квартири на заняття все так же на метро. А до метро ще чотири зупинки на автобусі. Після навчання поспішала на роботу. Не сидіти ж на шиї у чоловіка?

А від батьківської допомоги Валерій категорично відмовився. Навіть навчання Олени лягло вже на їх спільний сімейний бюджет. Тому вони і вибрали один з найдешевших варіантів житла поки.

Валєра крутиться, як міг. У них в планах відкласти на перший внесок іпотеки, щоб до закінчення навчання Олени вже вселитися у власні квадратні метри і подумати про дитинча. Потім, до народження первістка, потрібно ще й машину брати буде. Щоб по поліклініках і гуртках їздити.

Весілля? Та розписалися скромно, весільного кошторису складати не треба було. Тільки не було і щасливішої нареченої в той день в РАЦСі. І щастя своє вона не постить в стрічку. Та взагалі майже закинула свій профіль в інстаграмі. Їй нікому і нічого не хочеться доводити.

Автор: Тетяна Бро.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page