fbpx

Інна здивувалася, коли вся компанія попрямувала у бік кухні. П’ятеро сусідських дітей розсілися на терасі та протягли тарілки. Тамара Володимирівна їм все роздала в рівних порціях та пішла. А потім ще бабуся сусідських дітей приєдналася, чому б і ні? Інна та Олег переглянулися між собою

— Чоловік каже, мама дзвонила і скаржилася, що холодильник на дачі вже пустий. Попросила молочку привезти м’ясо, овочі. Я, звичайно, здивувалася, тому що ми минулої суботи заповнили його так, що й дверцята зачинити не могли. Невже у дітей такий сильний апетит на свіжому повітрі? Чоловік теж здивований, як можна 5 кг м’яса та риби з’їсти за тиждень? Того року ми щомісяця привозили продукти, а тепер кожні вихідні. — розповідається 35-річна Інна.

Інна та Олег мають дві доньки — 5 і 8 років. Вони купили після весілля ділянку за містом і збудували там невелику дачу. Мама Олега тепер живе там на постійній основі, а онучок до себе на канікули забирає.

Подружжя працює без відпусток, тому такий розклад їх цілком влаштовує. Діти час від часу приїжджають у місто, а потім знову до бабусі повертаються.

— У серпні поїдемо на море, а поки що у малечі дачні розваги. Ми приїжджаємо на вихідні лише, забезпечення продуктами — наше з чоловіком завдання, — каже Інна.

Торік діти рідше бували на дачі, тому що ділянку тільки починали облагороджувати. Тамара Володимирівна самостійно довела все до пуття, зробила клумби, засадила сад та город.

— Дівчата залишалися на тиждень-другий. Продукти завжди залишалися. Адже спека, їсти особливо влітку не хочеться. А цього року ми витрачаємо на їжу величезні гроші і все одно не вистачає. Свекруха то пироги пече, то котлети смажить. Коли вони все це з’їдають?

Спочатку вони не звертали на це уваги. Діти ситі – це головне.

— Якось ми вирішили з друзями приїхати на дачу, щоби шашлики посмажити. Купили все необхідне та вирушили на відпочинок. Друзі мали приїхати ближче до вечора, — розповідає про свої плани Інна.

Увечері жінка помітила, як її дочки грають із сусідськими дітлахами. Свекруха розповіла, хто і де живе, радіючи дитячим іграм. А коли шашлик був готовий, вона крикнула:

– Дівчата! Руки мити, все готове!

Інна здивувалася, коли вся компанія попрямувала у бік кухні. П’ятеро сусідських дітей розсілися на терасі та протягли тарілки. Тамара Володимирівна їм все роздала в рівних порціях та пішла. А потім ще бабуся сусідських дітей приєдналася, чому б і ні?
Інна та Олег переглянулися між собою, їм це явно не сподобалося.

— Я зрозуміла, що свекруха регулярно годує всіх сусідських дітей, та й не лише дітей. Я натякнула їй, що робити так не треба. Вона здивувалася, мовляв, як я це своїх онучок за стіл саджу, а інших додому відправлю? Бачите, їхній бабусі ніхто продукти не привозить, а до найближчого магазину 3 км. Скромністю там взагалі не пахне, сусіди приходять за розкладом: на сніданок, обід і вечерю, — скаржиться Інна.

Таке харчування коштує чимало грошей. Виявляється, вони годують із чоловіком три родини, тому продукти так швидко закінчуються. А якщо вона не привезе їжу? Свекруха залишиться без запасів із такою компанією. Сусіди її точно пригощати не стануть.

Інна згодна, що скупитися некрасиво, адже вони живуть не бідно, проте Тамара Володимирівна трохи перегинає палицю.

— Поставила умову свекрусі, або вона припиняє бути настільки гостинною, або ми припинимо привозити продукти. тільки те, що дітям потрібно поштучно і все. Так вона ледь не плаче. Бачте, їй шкода усіх і вона не уявляє, як скаже, що сьогодні не буде обіду, чи традиційної вечері.

Інна стоїть на своєму і вважає себе правою.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – intermarium.news.

You cannot copy content of this page