Хочу розповісти вас свою сумну історією. Можливо, вона для когось наукою, а для когось досвідом.
Ми з чоловіком жили як всі. Одружилися в 20 років. В шлюбі у нас з’явилося троє діток, вони виросли – старші створили свої сім’ї, а молодший син ще вчиться в університеті.
Два тижні тому я дізналася, що мій чоловік має іншу. Йому 50 років. Історія банальна до неможливості. Він пішов у ванну, а я, як завжди, перевіряти телефон. Знаю, це мій недолік, але мені нема за що вибачатися. Я все життя була з ним, була вірною, підтримувала, доглядала, була опорою і підтримкою у всьому.
Йому прийшло повідомлення:
“Дякую, солоденький, за приголомшливий вечір. Ти найкращий і я чекаю тебе ввечері. Скажи своїй, що затримаєшся на роботі, а ще краще – покинь її якнайшвидше, як і обіцяв”.
Ви не уявляєте, як важко було це читати.
Чоловік вийшов з ванної, побачив мене з телефоном і в сльозах. Мовчки одягнувся, зібрався і поїхав. Я думала, що це кінець, але на наступний день він повернувся додому і навіть запитав, як ні в чому небувало: “А що на вечерю сьогодні?”. Уявляєте?
Я з ним уже 2 тижні не розмовляю. Переді мною навіть вибачатися ніхто не хоче. І кожен день повторюється одне і теж. Він красиво одягається і йде.
Я не розумію, невже це нормально? Невже я це заслужила? Правда, для мене це все неприйнятно.
Не знаю що мені робити, навіть соромно дітям зізнатися.
Фото ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Популярні статті
- Ой, діти, діти! Я п’ятьох виховав, на ноги поставив, а ви одного батька прогодувати не хочете
- 5 квітня вшановується пам’ять святого Нікона: що не можна робити в цей день
- Ми з Тарасом обговорили все і вирішили, що нам обом потрібне весілля. Так, хай мені і за 35 але я хочу білу сукню і вельйон, а ще перший танок молодят і оте хвилювання неймовірного під час вінчання. Однак, мама моя виступила категорично проти нашої ідеї. Каже, що я узагалі не повинна виходити за Тараса заміж удруге. А тут ще й весілля робити
- Двері відчинив незнайомий чоловік, а за його спиною стояла сяюча Тетяна Павлівна і … тримала на руках немовля. Ось така золота у мене свекруха!
- Коли ми нарешті переїхали, свекруха попросила у сина запасний ключ, і коли я приходила додому, частенько заставала “маму” за обходом нашої квартири. Тут знову їй все не подобалося і вона через кожне речення нарікала, як же її синочку не пощастило. Коли з’явився наш син, вона почала приходити з першими півнями і вичитувати мене, що я не годую дитину за розкладом, що я не так прасую пелюшки, намагалася нагодувати місячного сина манною кашею