fbpx

Історія моя неймовірно банальна – хлопець стрибнув у гречку. Переварюю цю ситуацію вже два тижні і просто не знаю, як вчинити. Справа в тому, що після цього він запропонував одружитися!

Познайомилися ми з ним  на просторах всесвітньої павутини. Для мене це некомфортно, ось так от з абсолютно незнайомою людиною кудись йти. А з ним все було по-іншому! Могли листуватися по півночі. Говорили про життя, роботу, музику, хто які фільми любить. Прямо стало здаватися, що споріднена душа.

Через кілька днів ми обмінялися номерами телефонів і тепер по півночі вже розмовляли. Мені так хотілося з ним зустрітися, що я сама запропонувала, хоча це ніби як не прийнято. На першому ж побаченні закохалася по вуха.

Прозустрічалися ми чотири місяці. Якось він залишився у мене ночувати, і ми посварилися. Через нісенітниці, загалом. Він мене зі своїми друзями познайомив, а я його зі своїми – ні. І він подумав, що я його соромлюся. А я просто нікому ще не розповіла, що з кимось зустрічаюся. Хотілося тримати своє кохання в таємниці, щоб моє особисте життя не почали обговорювати направо і наліво. Це ж не просто романчик на літо, у мене серйозні почуття.

Але він чути нічого не хотів. Грюкнув дверима і пішов. Після цього не дзвонив три дні і трубку не брав. Я трохи не збожеволіла. А потім приходить до мене додому з величезним букетом троянд, мало не плаче і благає пробачити.

Загалом, він мене зрадив в ту ніч, коли ми посварилися. Ну, я розревілася, звичайно, відчула себе покинутою і розчарованою. І тут він дістав каблучку, став на коліна і зробив пропозицію. Сказав, що зробив помилку, кохає тільки мене, а та ніч нічого не значила. Обіцяв, що це ніколи більше не повториться.

Я була в такому шоці, що навіть відповісти нічого не змогла. Сказала, що подумаю, випровадила. Потім він мене есемесками закидав, надсилав квіти на роботу. Якось умовив поїхати з ним відпочивати за місто. Обговорити все в спокійній атмосфері. Приїжджаємо – а там в заміському будинку його батьки! Він мене їм представив як свою наречену. Я навіть рота не могла розкрити. Та й не буду ж я сцену йому перед батьками влаштовувати.

Нічого ми так і не обговорили. Він просто вирішив, що я погодилася. Я з одного боку його кохаю хочу сім’ю. З іншого боку, не дарма ж кажуть, що якщо раз був невірним, то й надалі годі сподіватися на вірність. Але так хочу його пробачити! І страшно пробачати.

Дуже хочеться отримати пораду від когось, а то подруги просто хочуть погуляти на весіллі і в один голос говорять погоджуватися.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page