Історія отримала продовження: Родина Алляр з містечка Мервіль, яка розшукувала дівчинку Іру, що двічі гостювала у них в 93- 94 роках, таки знайшла її.
Нагадаємо, що у далекому 93-му тоді ще десятирічна Іра приїздила до родини Алляр у Францію на оздоровлення за програмою “Діти Чорнобиля”. Почувши ж про війну в Україні родина у якій гостювала десятирічна Іринка вирішила розшукати її і надати прихисток у Франції.
Ця історія набула неабиякого розголосу і отримала продовження. Так ведучій Лідії Таран в особисті повідомлення анонімно було надіслано фото вже дорослої Іри та її номер телефону. Жінка підтвердила, що історія справді про неї.
Ось. що вона розповіла про своє життя 39-річна Ірина Дмитриченко:
“З початком війни я з дітьми переїхала до Німеччини, спочатку до Польщі, і потім за допомогою волонтерів ми опинилися в Німеччині. У мене двоє дітей: дівчинці – 17, хлопчику – 5”.
А от про те, що її за дитячим фото розшукує ледь не вся Україна вона дізналась від мами.
“Я збираюся на роботу, пів на шосту ранку. Каже, Іра, подивися, тебе шукають французи. Я зрозуміти не можу, бо я сонна, бачу свої дитячі фото…”.
Проте, розповідаючи про Іринку мадам Алляр помилилася, вона говорила. що дівчинка нібито з Києва, а вона жила в Кременчуці.
Нині Ірина викладає англійську та німецьку українським дітям у Баварії.
“Моя мета була не відсиджуватися, бо мені треба годувати двох дітей, бо я одна. Я вдова! Потрібно було знайти роботу. На сайті Міносвіти Баварії я заповнила анкету, додала копії дипломів, і за 2 тижні мені зателефонував директор школи і запросив на співбесіду”.
А от свої відвідини Франції у дитинстві вона згадує, як “кіно”. Розповідає:
“Родина була велика і наскільки цінуються ці традиції, коли всі разом на Новий рік і на Різдво, всі зібралися разом. Був день народження дідуся, це як показують у фільмах, на зеленій галявині, це було весело, легко”.
Після теплого спілкування родина Алляр і Ірина домовились про те, що вже на Різдво Ірина завітає в гості до французької родини знову.
15,11,2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел. Колаж.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину