Зараз я при надії. З чоловіком вже другий рік одружені, до цього два роки зустрічалися. Дитинка довгоочікувана, ретельно спланована.
Перший рік нашого шлюбу ми жили окремо від батьків. Іноді сперечалися, але швидко могли порозумітися. Все проходило нормально. Але потім ми переїхали тимчасово до мами чоловіка і почалися якісь зміни. Вона ніби й не втручається, але тим не менше жити з нею складно. Ми плануємо з чоловіком купувати квартиру. Продали стару, відклали певну суму. Все інше плануємо взяти у банку. Матір чоловіка хоче оформити квартиру на себе. Варто відзначити, що і попереднє житло було спочатку оформлено на неї.
Нещодавно ми пригледіли одну красиву квартирку. У цей час чоловік був у відрядженні, але свекруха відразу ж вирішила її брати і оформляти на себе. Я сказала почекати, мене такий порядок оформлення не влаштовував. Адже ми з чоловіком сім’я, і квартира повинна бути оформлена на когось з нас. Але мій коханий мене взагалі дуже здивував. Він мені зателефонував і дав зрозуміти, що нічого страшного не станеться, якщо його мама оформить квартиру на себе.
Я просто не знала, що на це відповісти. Мені зовсім не подобалася перспектива залишитися без права на житло. Тоді мій чоловік постарався мене заспокоїти, сказав, що все оформить на себе. Але при
цьому він натякнув мені на мою меркантильність.
Останнім часом мене почали діймати ставлення чоловіка до своєї мами. Днями він купив їй на День Народження дорогий телефон. І це зважаючи на те, що грошей у нас взагалі вільних немає. Потім дорікнув мені, що я привітала його маму смс-кою, а не подзвонила. Те, що в цей час у мене була нарада, і я розраховувала зробити це в обід, нікого не цікавило.
Більше того, моїй мамі він подарував всього тисячу гривень, а новий телефон його матері коштує 12 000. Навіть мені на День Народження чоловік подарував просто букет квітів. Я так засмутилася від усього цього, навіть поплакала. Увечері я висловила чоловікові все, що думаю. Той щиро здивувався і сказав, що не можна порівнювати себе з його матір’ю. Від такого я взагалі перестала думати, що щось розумію в цьому житті.
Мені дуже прикро. Я постійно хвилююся. У моєму стані таке робити не можна. Мрію скоріше переїхати в своє житло і забути про ці непорозуміння.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
