Коли колишня дружина мого коханого вирішила зі мною зустрітися, я дуже здивувалася. Олег дуже гарний чоловік, добрий і турботливий, якщо вона благатиме мене аби я його покинула, бо вона хоче його повернути, то як мені діяти?

Коли колишня дружина мого коханого вирішила зі мною зустрітися, я дуже здивувалася. Олег дуже гарний чоловік, добрий і турботливий, якщо вона благатиме мене аби я його покинула, бо вона хоче його повернути, то як мені діяти?

Проте, як тільки я її побачила. То одразу зрозуміла – не повірю жодному її слову.

Ми з Олегом познайомилися пів року тому, він мені одразу сказав, що недавно розлучився і має дитину від першого шлюбу, про серйозні стосунки мови нема. Я погодилася на такі умови, бо вважаю, що крапля камінь точить і якщо себе гарно зарекомендувати, то чоловік зрозуміє, що кращої за мене не знайде.

Місяць тому ми з’їхалися і я була певна, що через кілька місяців у мене буде обручка на пальці.

І ось його колишня знайшла мене в мережі і сказала, що має для мене дуже важливу інформацію і я маю з нею поговорити.

Олег рідко говорить про свою колишню і ще менше про доньку. Він не спілкується з дитиною і я не питаю чому, думаю, що там жінка просто перешкоджає, або вимагає аби він з дитиною скупив пів магазину одягу і іграшок. Ми й так не розкошуємо, бо знімаємо квартиру і він платить половину і я половину. Далі разом скидаємося на харчі і все, в мене нічого не залишається.

І ось я її побачила, зрозуміло, що жінка, яка не знає про існування салонів краси, не буде говорити про колишнього приємні речі.

Але вона дивилася на мене з жалістю, уявляєте? Мені аж дивно стало.

– Привіт, – почала вона, – дивлюся оце на тебе і наче сама на себе дивлюся п’ятирічної давнини.

Я аж закашлялася, де я, а де вона?

– Я теж вважала, що Олег – то краще, що могло зі мною статися. Ми зустрічалися два роки і потім одружилися. Все було чудово, доки я опинилася без роботи. Тоді й все почалося…

– Послухай, Олег не зобов’язаний годувати дорослу жінку, яка не хоче знайти собі роботу.

– Але він зобов’язаний годувати жінку, яка чекає від нього дитину.

І вона далі почала розказувати якісь смішні речі, що Олег запропонував їй вкладатися в усе п’ятдесят на п’ятдесят, а у неї скінчилися гроші з дитячих і вона не мала на що купити памперси, бо чоловік перестав давати їй зарплату, оплачував лише квартиру і купував продукти. Чекайте, а хіба цього мало?

– У мене не було коштів не те що на салон краси, у мене не було на одяг для малечі. Я не думала тоді про себе, я думала, що наша дитина має бути на першому місці, але він сказав, що у мене є молоко, а далі розберемося. Я вийшла на роботу, коли стала на ноги, то його покинула. Я не хочу аби ще одна жінка через таке пройшла, тому я кажу тобі наперед – чоловік, який не піклується про свою дитину, він ніколи не буде гарним сім’янином…

Вона сиділа з таким виглядом, наче я зараз мала їй дякувати і руки цілувати. Я лише пирхнула.

– Слухай, я тобі вдячна за таку інформацію, але чоловік любить дітей від коханої жінки. Ти перетворилася на казна що і хочеш аби чоловік тебе носив на руках? Він зі мною зовсім інший.

– Звичайно, добрий, уважний, сміття винесе і вечерю приготує. Але зрозумій, що потім це кудись дівається. Просто зникає.

– Я тебе почула – відказала я і попрощалася з нею.

Не розумію, чому вона чекала від мене вдячності? Наче прийшла вся така гуманістка мене рятувати від ідеального чоловіка?

Коли я повернулася додому, то мене чекав букет квітів і його усмішка. Які ще потрібні докази? Я маю вірити очам чи маю вірити колишній, яка точно має зуб на Олега? Відповідь очевидна ж.

Минув ще місяць і я зрозуміла, що чекаю дитину – моєму щастю не було меж. Ось тепер вже я точно стану його дружиною. Я вирішила приготувати смачну вечерю і все йому розказати.

– Ого, в честь чого така смакота? А я не купив тобі нічого. У нас річниця, а я забув?

– Ні, не річниця. Але привід відсвяткувати є. у нас буде дитина.

Олег мене обійняв, сказав, що дуже радий і я полегшено зітхнула – він мене любить і вже любить нашу дитину. Все дуже просто.

Кілька днів минуло в приємних і хвилюючих для мене клопотах – я ставала на облік, заповнювала папери. Коли мене спитали, який в чоловіка резус, то я йому подзвонила, бо не знаю, але він не брав слухавку.

Я й писала, але відповіді не було. Його речей вдома не виявилося. Я не розумію, що відбувається, адже він був такий радий? Думаю, чи з ним щось не сталося?

You cannot copy content of this page