Коли не стало мого тата до моєї мами посватався Ігор Степанович. Вони обоє були вже у віці, але колись зустрічались. Вирішили зійтись, зустріти старість разом. Я була проти, адже не надто приємно бачити у своєму домі сторонню людину, проте мама сказала, що я живу далеко, а вона сама.
Ігор Степанович удівець. Прожив із дружиною сорок років у шлюбі, проте вона відійшла у засвіти першою. У його домі син із невісткою оселились, а він до мами в прийми прийшов. Я його знала з дитинства, адже мама на заводі працювала, а він був головним інженером. Людина він у селі відома і його усі поважають.
Ще у свій перший приїзд я побачила, що він почав у мами лад наводити скрізь. Тато наш не дуже був до роботи, йому аби за комір залити, тож роботи було багато. Вони і сарай відремонтували з мамою і в хаті отоплення зробили, котел поставили. Я не проти була, адже ж вони уже не молоді, поки можуть. то хай собі роблять.
Ми з дітьми як завжди на літо приїздили. Мама і Ігор Степанович нас гарно зустрічали. Звично, мені було трохи дивно, що він у нашому домі себе господарем почуває, але що я могла зробити?
Вони разом із мамо. 15 років прожили, доки мам моя не злягла. Я одразу вирішила маму до себе в місто забрати і доглядати, проте несподівано проти такого рішення виступив Ігор Степанович:
— Нащо ж ти її забиратимеш у дім чужий. У своїй хаті і стіни лікують, хіба не так? Найми жінку мені на поміч, хой приходить двічі на день. Таки ми вдвох з нею і побалакаємо і минуле згадаємо і поплачемо і посміємось. а що вона на твоєму шостому поверсі сама в квартирі цілий день робитиме? Зачахне за місяць.
ті ж слова я й від сина Ігоря Степановича почула. Він просить. аби я маму не забирала, бо вони з татом пара і не зможуть довго одне без одного:
— Твоя мама піде у засвіти швидко, а за нею і тато мій. А вкупці вони проживуть довше.
От тепер я розгубилась геть. Так, я на роботі цілий день, як і чоловік, але ж все одно мама на очах буде. таки я своїми руками і погодую і переодягну, а тут чужа людина біля моє мами ходитиме. Проте, з іншого боку, Як би я проти не була, але слова Ігоря Степановича таки мають сенс.
Прошу вашої поради. Може хтось уже мав такі історії з батьками своїми? Як мені тут краще бути? Ніби б і забрала, але ж і справді вона одна буде цілий день. А якщо залишу, то чи зможу спати спокійно не знаючи у якому вона стані серед людей чужих?
Як вчинити правильно, адже ж це мама рідна.
21,012023
Головна картинка ілюстративна.
