На відміну від багатьох батьків, ми не зосереджені на матеріальних благах. При цьому дочку ми дуже любимо і частенько балуємо. Збираючи її в школу, вирішили купити звичайний телефон без сенсорного екрану. Я була здивована, як обурився батьківський комітет. Розповідаю, як все було.
Ми з чоловіком не бідні, добре заробляємо. Але одноголосно вирішили, що ні до чого першокласниці в школі Айфон або інший новомодний смартфон. По-перше, щоб не відволікалася на уроках. По-друге, щоб не переживати за збереження. Випадково упустить, подряпає в кишені чи сумці, або ж просто хтось поцупить. А кнопковий телефон ще спробуй розрядити.
Виходить, що дочка завжди на зв’язку в школі і при цьому не відволікається. Вдома на неї чекає «нормальний» смартфон, в якому можна пограти, коли зроблені уроки і з’їдений обід. Доня не відразу прийняла новину, що в школу доведеться брати кнопковий телефон. Але коли я пояснила, чому так треба зробити, вона погодилася. Їй важко уявити, що її річ можуть забрати або випадково упустити на підлогу.
Прийшла за донькою в школу. Мене зупинила мама і представилася головою батьківського комітету. Попросила відійти на розмову. Я здивувалася, але ж пішла. Переказую суть: вона цікавилася, чому у моєї доньки телефон застарілого зразку. Я спочатку не зрозуміла, до чого це. Сказала просто, що першокласникові сучасний гаджет ні до чого.
У відповідь побачила круглі очі. Мовляв, як так, а як же вона без смартфона? Ви не можете дитині купити «нормальний» телефон? Ви не переживаєте, що інші діти будуть над нею сміятися. І тут я геть отетеріла. Виявляється, мало не половина першокласників прийшла в школу з новими крутими телефонами. Інші – з бюджетними, але все одно навороченими смартфонами. І тільки моя дочка з дешевою кнопкової моделлю.
— А як вони будуть у вайбер спілкуватись, я ж зробила чат?
— Вибачте, але з чого раптом моя дитина повинна з кимось там спілкуватись не вміючи ще й читати писати?? Якщо треба новини повідомити, є мій телефон і я завжди на зв’язку, але решта прямо перебір.
Я не соромилася в виразах, коли пояснювала цій пані кордони дозволеного і вказувала, що саме на законодавчому рівні робитиму, якщо хоч хтось моїй донці скаже, що щось не так з її гаджетом. І домашку вона нікому не повинна виконану відправляти, щоб діти не навчалися, а злизували один у одного вирішені уроки.
Напевно, ми якісь неправильні батьки, що не купили дитині дорогий телефон, який її поки і не потрібен. Своє обурення я донесла до класної керівниці, яка погодилася: телефони дуже відволікають школярів, але відбирати їх не мають права – батьки обурюються!
А вчора дочка розповіла, що однокласник розніс екран свого телефону, впустивши на плитку у вбиральні. Звичайно ж, він відразу в павутинку. Дитина аж плакала, бо батьки точно по голівці не погладять.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка спеціально для intermarium.news.
