Мій чоловік старший за мене на 13 років. Коли виходила заміж, я знала, що він був одружений і у нього дві дочки. Він завжди говорив, що любить їх, але я думала: нашого він буде любити не менше.
Подарувала сина я йому через два роки спільного життя. З самого початку чоловік відмовився мені допомагати. Сказав, що сильно втомлюється на роботі і допомагати зможе тільки матеріально. Він купував підгузки, дитячі суміші, одяг малюкові. Але ніколи сам з ним не грав, і його неможливо було вмовити погуляти на вулиці з коляскою. Він навіть не хотів, щоб ми всією сім’єю ходили в парк або в гості. Обов’язково просив свою або мою маму, щоб вони посиділи з сином.
Коли син підріс і пішов в садок, чоловік ніколи не забирав його додому, навіть якщо проїжджав поруч. На мої прохання він не реагував, придумав нову відмовку: забирати дітей з садка – це жіноча робота.
І все б нічого, нехай не грає з сином, але він просто ігнорує його присутність в будинку. Таке відчуття складається, що в його житті нашої дитини немає.
Чоловік не кличе сина до столу, щоб той поїв, тільки робить зауваження: не чавкай, закривай рот під час їжі. Він практично не розмовляє з ним. Я не сліпа і розумію, що сина він не любить.
Але чому так відбувається. У нас милий, і досить цікавий нащадок. Він слухняний і зовсім не примхливий. За що його не любити?
Він часто дзвонить першій дружині, щоб поговорити про дітей. Запитує, як справи у дочок, що їм потрібно купити. У бесіді з друзями хвалиться їх успіхами, і мені всі вуха продзижчав, які вони чудові. Він регулярно зустрічається з дочками в кафе. У них навіть традиція є: кожен останній день місяця вони збираються, щоб поспілкуватись і просто поговорити.
Забороняти спілкуватися з дітьми від першого шлюбу я не буду. Дівчата не заслужили такого ставлення з мого боку. Я з ними дуже навіть добре спілкуюся, вони часті гості в нашому домі. До нашого сина вони добре ставляться, намагаються зробити йому приємне і їхнє спілкування миле і справді тепле.
Я просто хочу, щоб чоловік прийшов до тями і зрозумів, що у нього нова сім’я і навіть є син. Але одного зрозуміти ніяк не можу: чому така різниця у відношенні до дітей?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.