anna

Коли я була малою, то вірила у важку мамину долю і те, що нам просто не таланить. Тата не стало, а потім його сестри нас на вулицю виставили

Мені аж соромно стало, чесне слово. Цього разу вже прийшла онучка зі мною розмовляти-балакати. Почала здалеку і все так повертає розмову, що я сама їй ті гроші запропонувати

Я сиділа у сестри на кухні, пила чай із чужої чашки, їла із чужої тарілки не своєю вилкою і ніяк втямити не могла, як так сталось. Я ніколи

Так вже мене родина чоловіка не любила, що Ольга, дружина чоловікового брата, просто не могла мені не зателефонувати і не доповісти новину – мій чоловік залишається без спадку.

“А вам, свахо, нічого з тієї купки і не світить. – мовила раптом моя свекруха коли ми гроші весільні рахували, – Ви й так подарували “шикарний” дар, так

Їдучи в місто до свекрухи, ми завжди із чоловіком повні торби продуктів набирали. Я за тиждень уже і сир відігрівала і яйця складала і тушонки з погребу діставала.

З наближенням свят у мого сина завжди ремонт якийсь глобальний починається. В минулому році на свята стелю робили, торік – плитку у вбиральні замінювали, ну а цьогоріч невістка

На візит мами і сестри моєї, та ще й у робочий час. я точно не очікувала. Співробітниці з цікавістю визирали у вікна, аби поглянути, що ж то там

До свекрухи на ювілей я йти не хотіла, ніби відчувала, що та для мене щось підготувала неприємне. Але й не піти не могла, адже Анна Валеріївна точно скористається

Чоловік мене набрав і довго мовчав у трубку. В голові уже намалювались картини одна яскравіша іншої, а він зрештою таки зміг сказати: “Марто, тут так вийшло. Ну ти