Коли я почула кого саме до нас на новорічні свята запросив чоловік, мало не розплакалась. Не подумайте, стіл я накрити зможу, є з чого, тут інше питання. Минулі свята я ледь пережила, досі дрижаки, як згадаю що то було, а тут – знову?
напевне, почати треба із того, що у матері мого чоловіка завжди було те, що мене дратувало — вона була справжнім перфекціоністом. Наприклад, минулі свята я наробила бутерброди, а свекруха відмовлялася їх їсти.
— О, бутерброди? — зраділа вона спершу дивлячись на тарілку. — А чому їх непарна кількість? – запитує раптом.
— А це важливо? — ну от чесно, я їх не рахувала. Наробила різних а щоб прямо рахувати, то й часу не було, та й нащо?
— Ну, якось дивно. Там енергетика негативна. Ні, я таке не їм.
— Ну й добре, — махала я рукою. — Більше залишиться для нас. – пожартувала я, але не вдало, бо потім довелось вибачатись. Бачте мама чоловіка образилась і подумала, що то я спеціально приготувала таку їжу, щоби вона голодна з-за столу вийшла.
Похід у супермаркет зі свекрухою — це окрема історія. Вона могла годину читати склад продукту, і якщо щось їй не подобалося, вона не купувала. Бідні конультанти, мені було їх щиро шкода:
— Оленко, ти бачила? Тут пальмова олія! — і це у печиві яке ви постійно їте.
— І що? Це ж просто печиво, — відповідала я, роздивляючись сусідню полицю.
— Я таке до рота не візьму! Як можна узагалі подібне у дім заносити!
— Добре-добре, — казала я, щоб припинити дискусію.
— Ви серйозно це продаєте? — уже бігла вона до консультанта із пакетом молока. — Тут залишилося чотири дні до кінця терміну!
— Пані, це ще свіже, — втомлено відповідав консультант.
— Я б це навіть собаці не дала! Ходіть зі мною і дайте мені справді свіще молоко, не пастеризоване і не з сухого молока. Але не надто дороге, я пенсіонерка і повинна економити.
Сестра чоловіка теж має схожі “особливості”. Вона завжди відмовляється їсти певні продукти, і я навіть не уявляю, чим вона харчується. Коли вона приходить у гості, я перелічую весь вміст холодильника, а вона знаходить мільйон причин, чому це їй не підходить.
Сіли ми за стіл на минулорічні свята. Стіл повен, усе свіже і смачне, готувала і душу вклала. А тут свекруха зі своїми бутербродами, та й сестра чоловіка сидить біля порожньої тарілки.
— Лілю, що будеш їсти? — запитую я ввічливо.
— А що є? — вона уважно дивилася на мене, ніби перед нею немає того столу.
— Салат, котлети, голубці, курочка запечена, ось бутерброди і рулети м’ясні.
— Рулети? Ні, я їх не люблю. Салат? Що в ньому? Котлети? А яке м’ясо?
— Лілю, ти взагалі щось їси? — не витримала я.
— Ну, я б могла. Але ні, не буду.
Я втомилася підлаштовуватися під сім’ю чоловіка. А тут новина – він знову запроив їх на свята. Ще й пообіцяв що цього разу на столі будуть страви дл я них спеціально приготовані.
Просить мене вигадати якісь екзотичні страви перед їхнім приходом. Написав цілий писок того, що я не повинна робити і як не повинна стіл сервірувати, аби все було нормально.
Якщо чесно, виходить якась тарабарщина. Аби гарно гостити сім’ю чоловіка мені потрібен бубен і баян, бажано стрибати на одній нозі і пританцьовувати, але крутитись у правильному напрямку, бо як інакше готувати, вийде їжа не з такою енергетикою.
Наші сімейні посиденьки виглядають як цирк. Свекруха завзято рахує шматочки їжі, її чоловік нюхає страви, а сестра чоловіка одразу заявляє, що їсти не буде.
Але, цьогоріч на мого чоловіка очікував сюрприз. Я вирішила скористатися порадою подруги: нічого не готувати. сам запросив, сам хай і розрулює усе.
— Ну це ж свята, можливість зібратиь усім разом відсвяткувати, посидіти у сімейному колі, – мало не плаче чоловік.
— Тоді їдемо до твоєї мами, або до сестри. Ну хоч раз за три роки. Ніби як повинні вона мене навчити готувати правильно. Критикують моє. то вже хай навчать, як має бути.
— Але ж я вже всіх запросив. – не здає позицій.
— Але ж я не погоджувалась на це. Я до плити не стану – сам. А як ні, то хай твої родички тіл накриють, кухня в їхньому розпорядженні.
Чоловік дуже образився. Наближаються свята, але поки тиша. Можливо він не повірив моїм словам, але я певна одного – більше метати бісер я не буду.
Ну от скажіть, хіба ж я не права?
Головна картинка ілюстративна.
