fbpx

Коли я саме зачіску перед дзеркалом робила, почула здивований голос доньки своєї: “Мамо, а ти що робиш?”. Знаєте, так соромно мені в життя ще не було. Я їхала додому і нишком втирала сльози. Нині донька дивується, чого я на на неї ображена і розмовляти відмовляюсь. Але, послухайте, хіба б ви так само не відреагували?

Коли я саме зачіску перед дзеркалом робила, почула здивований голос доньки своєї: “Мамо, а ти що робиш?”. Знаєте, так соромно мені в життя ще не було. Я їхала додому і нишком втирала сльози. Нині донька дивується, чого я на на неї ображена і розмовляти відмовляюсь. Але, послухайте, хіба б ви так само не відреагували?

У доньки моєї на початку січня був ювілей – 45 років. Вирішили удома вони відзначати, адже саме у новий будинок переїхали місця було вдосталь, ще й мангал на вулиці і гарна альтанка.

Гостей було запрошено дуже багато. Ми нарахували 40, але то без діток. Готуватись почали за тиждень до події. Дім прибирали, двір до ідеального порядку. Ну а потім уже стали до приготування страв. Сорок гостей, то ж не жарт.

У переддень свята я залишилась на ніч, адже справ було вище даху. З самого ранку ми смажили, варили, кришили, а ближче до приходу гостей накривали столи. набігались ми вдвох так, що вже й ніг не відчували.

Близько шостої, уже коли мали й гості прибути, донька пішла переодягнутись і підфарбуватись. Все ж, вона іменинниця і повинна була б бути на висоті. Та й на фото хотілось виглядати гарно.

Я також стала до дзеркала, аби на людину бути схожою. Переодяглась у нову сукню, макіяж на швидку руку почала робити. Саме цієї миті і вийшла доня моя з кімнати:

— Мам, а що ти робиш? – запитала донька, – Зараз Валерій авто прогріє і завезе тебе додому. Одягайся.

Я отетеріла. Знаєте, я була впевнена, що буду присутня на святі, а тут от такі слова. Одягла куртку і навіть, не попрощавшись сіла в авто, аби ні донька, ні зять сліз моїх не бачили.

— Мамо, що за дитячий садок? – каже мені тепер донька невдоволено, – Ти прекрасно знала, що на святі буде одна молодь нашого віку. Там точно семидесятирічних панянок не було запрошено. Ну що б ти там робила? ні побалакати, ні зрозуміти про що ми говоримо? Я планувала вас із тіткою і дядьком запросити на понеділок. Просиділи б гарно і тобі б було веселіше. До чого ці образи дитячі?

Мені цікаво, то тільки донька і зять не розуміють, чого то я образилась?

От ви, змогли б виставити свою маму з дому у такий день? Скажіть, хіба ж мене так важко зрозуміти? Я не права?

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page