Я ніколи не розуміла цього кулькофетишу. У нас в супермаркеті на кожному кроці ці пластикові “помічники”: бери, скільки хочеш. Але я – не з тих, хто набирає зайвого. Хочеш зекономити не тільки гроші, а й нерви охоронцям, які дивляться, як ти пхаєш 12 помідорів у один кульок? Просто не бери їх взагалі!
От і сьогодні я прийшла до супермаркету із чітким планом: овочі, фрукти, без зайвих пакетів. Три помідори в одну руку, четвертий – під пахву. Чотири огірки утворили рівний пучок, банани зручно лягли під ліву руку, а цибулю з часником я акуратно закинула зверху. Лимон закотився у складку куртки.
Продавці, як завжди, дивилися на мене з цікавістю. Мабуть, подумали: “О, знову ця ‘екологічна дивачка’ прийшла”. А я собі стою біля каси, підраховую покупки, поважно кладу все це на стрічку і чекаю своєї черги.
– Вам пакет потрібен? – питає касирка, ледве стримуючи усмішку.
– Ні, дякую, – кажу з впевненістю людини, яка знає, що робить.
Коли я це все заносила до машини, побачила, що жінки-охоронці стоять біля входу і кидають погляди в мій бік. Одна навіть вийшла на вулицю, аби побачити, як я це все донесу до авто. Здається, вони чекали, що я от-от впущу лимон або, не дай Боже, часник.
Але то, я не така проста, як здаюся! Відкриваю багажник свого BMW, з легкістю складаю покупки, закриваю його і сідаю в авто. Тут я помічаю їхні розгублені обличчя. Одна навіть шепнула іншій щось типу: “Ого, то це її машина?”.
І ось тут у мене з’явилася змога поставити фінальну крапку в цій маленькій виставі. Відкриваю вікно і кажу:
– Дорогі мої, сміється той, хто сміється останнім.
У відповідь почула, як одна з них ледь стрималася, щоб не засміятися вголос. Але я поїхала, знаючи, що сьогодні моя економія й елегантність залишили незабутнє враження.
