У мене особистого життя до пуття ніколи і не було, не пощастило мені в коханні. Вийшла заміж рано, у 19 років. Так вийшло — я при надії, тож стали жити разом. Привела у світ сина, але чоловікові все було байдуже. Став у гречку стрибати. Я не з тих, хто терпить таке, тож вигнала його. Аліментів від нього не дочекалася, сама працювала, утримувала сина та себе. У душі завжди була надія, що я все подолаю.
Було кілька романів, але з самого початку було зрозуміло, що ніякого толку від них не буде. Зрештою розходилася з усіма.
Син виріс, відучився в інституті, пішов працювати. Пізніше зустрів Машу, мою невістку. Я думала, що буду ревнуватиму сина, але ні. Машенька виявилася неймовірною дівчиною — доброю, милою, вихованою, турботливою. Навіть стала мене називати одразу мамою. Ну, як я могла таку не полюбити. Стала вона мені як дочка просто. Ми навіть жили разом два роки, поки вони не купили собі квартиру. І ніколи не було жодного непорозуміння з Машенькою у мене. Ми розуміли добре один одного з півслова просто.
Потім у Машеньки із сином були непрості часи. Влад хотів свій бізнес, тож доводилося на всьому заощаджувати. Інша дружина давно втомилася б від безгрошів’я, але не моя невістка. Вона чудово впоралася з усім. З’явилась у них донечка тоді. У Влада бізнес пішов у гору, все почало налагоджуватися.
Десять років чудового шлюбу, я була така щаслива за свого сина. А потім одного дня він приходить і каже мені, що покохав іншу. З Машею розлучається, більше не любить її. Але доньці допомагатиме. У мене світ перед очима поплив. Ну як так? Моя донечка Маша такого не заслужила. Навіть казала, що перестану з ним спілкуватися, щоби не залишав сім’ю. Але хіба його вмовиш? У нього нове кохання, з яким він мене познайомив.
Ця жінка повна протилежність моєї Машеньки – така самовпевнена, самодостатня і слова їй не скажи. Але син на ній оженився. Я ж сказала йому, щоб її в будинок до мене більше не приводив. Це вона зруйнувала щасливу родину.
Уже сім років, як син живе з нею. Мають трьох дітей, яких я досі не бачила. Син же зі мною спілкується все менше і менше через моє ставлення до його родини.
А нещодавно я дізналась, що Маша заміж виходить. Я ледь на місці встояла від такої новини. А ще гірше те, що вона їде з країни геть разом з моєю онукою.
І тут я зрозуміла, що лишаюсь геть одна. Синовій родині я ніхто, а онука буде на іншому континенті. Зателефонувала невістці новій, але вона так холодно зі мною розмовляла. Більше охоти не має, навіть набирати.
Але, що? Що ж я тепер робитиму одна? Я ж нікому не потрібна зовсім.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.