fbpx

Колишня свекруха просить, щоб я після розлучення поміняла прізвище на своє дівоче

Свекруха озвучила дивне, як на мене, прохання, щоб я поміняла своє прізвище назад на дівоче. Мовляв, я вже незаміжня за її сином, тому нічого мені носити його прізвище.

Я від неї чекала багато чого, але не думала, що вона додумається докопатися до цього. Як на мене, це моя особиста справа, що робити з прізвищем.

До того ж у нас у шлюбі є дитина, яка записана на те ж прізвище, що зараз ношу я. Оскільки дитина залишається зі мною, було б дивно мені міняти прізвище.

Ну що це таке – я на одному прізвищі, дитина на іншому. Чи дитині теж треба прізвище змінити? А може ще й по батькові заразом? Ну, коли вже ми почали.

Причому колишній чоловік не вимагає нічого. Він щасливо живе зі своєю новою дружиною, і вже забув і про мене, і про дитину.

Коли з’ясувалося, що він має жінку, ми відразу вирішили розлучатися. Шлюб і так дихав на ладан, а тут стало ясно, що ми його вже не склеємо.

Домовилися про все одразу і дуже швидко розлучилися. Дитина залишилася зі мною, колишій платить аліменти, і на цьому все.

Свекруха, коли дізналася про розлучення, прибігла, щоб примирити, наполягала, що ми неправі, що розлучаємося, звичайно, більше була неправа саме я.

А ще свекруха тридцять три рази повторила, що вона ні з ким не розлучалася, має онука, з яким вона збирається далі спілкуватися.

Я не була проти їхнього спілкування, хай собі, головне, щоб мені під час цього спілкування мозок не викльовували. А так без проблем бабуся є бабуся.

Трохи більше року все було добре. Свекруха дзвонила, цікавилася онуком, приїжджала в гості, кілька разів його до себе забирала на вихідні.

Мене таке спілкування влаштовувало, ми з нею спілкувалися тільки з приводу дитини, вона намагалася кілька разів засунути носа в моє особисте життя, але я її осікла, вона більше не лізла.

Але нещодавно наша ідилія закінчилась. Свекруха прийшла зі мною поговорити про те, що мені треба змінити прізвище.

Виявилося, що колишній зібрався вдруге одружитися, його нова дружина, зрозуміло, візьме його прізвище. А я повинна піти і поміняти всю купу документів і повернути собі своє колишнє прізвище.

Мене така вимога, м’яко кажучи, потішила, бо прізвище колишнього не якесь там рідкісне графське прізвище з історією, таких однофамільців містом табун бігає, але свекруха вирішила докопатися до мене.

– Ви ж уже в розлученні, а прізвищем ти в шлюбі отримала, – наводила вона дивний аргумент.

Мені треба повернути колишньому все, що я в шлюбі отримала? Дитину теж?

Звичайно, я так робити не буду, це моя дитина, я її люблю, це до речі, щоб показати абсурдність вимог свекрухи.

Я її вивела з квартири і попросила мене більше не турбувати з такими дивними проханнями. Але вона не вгамувалася, почала діставати мене по телефону, поки я не кинула її номер у чорний список.

Не розумію її. У них там ліміт стоїть? Не більше однієї дружини за раз може носити його прізвище чи що?

You cannot copy content of this page