fbpx

Ледь я змирилась з думкою про те, що повинна буду якось прийняти і плюбити усиновлену сином і невісткою дитину, як вони домене з новинами завітали. Я, як таке почула, ледь не плакала. Ну що ж це таке? Як же так?

У мене є дорослий син. Сім років тому він одружився. Не можу сказати, що у мене найкраща на світі невістка, але й не не надто поганий варіант. Вона миловидна, розумна, господиня гарна. Ось тільки за всі роки шлюбу вона так і не змогла привести на світ дітей. Невістка об’їздила багато спеціалістів, але нічого не давало результату.

Перепробувавши все, мої діти прийшли до єдиного рішення – вони усиновлять дитину. Якщо чесно, то я не в захваті від цього, адже це все одно чужа дитина. Але в той же час, якщо своїх немає, то чому б не дати любов і ласку покинутому малюкові. В якійсь мірі я абсолютно змирилася з цією думкою. Все-таки дитина з дитячого будинку краще, ніж відсутність дітей взагалі. І ось тепер нова “радість”.

Кілька місяців тому син з невісткою активно зайнялися питанням усиновлення та поїхали в один з дитячих будинків. Вони вирішили, що виберуть собі дитину чисто візуально – яка їм сподобається, ту і візьмуть. Так ось там, вони познайомилися з одним хлопчиком. Він дуже сподобався моїм дітям, і навіть схожий трохи на сина в дитинстві. Поговоривши з керівництвом дитбудинку з’ясувалося, що ніяких негараздів з усиновленням немає. Але у цього хлопчика є молодший братик, і потрібно, щоб їх взяли разом. Мовляв, не хочуть розлучати рідних.

Коли син з невісткою повернулися і розповіли мені про це, я подумала, що вони просто знайдуть собі іншу дитину. Але, обдумавши все кілька днів, діти заявили, що заберуть обох. Я не знаю, чому вони так вирішили. Як сім’я, у якої не було ніколи дітей, зможе впоратися з двома хлопцями? Адже це досить складно і відповідально! Я сказала їм свою думку, що краще знайти іншу дитину. Але син і слухати не став. Заявив, що вони хочуть саме цього взяти, і ніякого іншого. Хоча я не розумію, яка різниця, кого усиновити. Якщо інші діти здорові і нюансів ніяких немає, то чому б пошукати дитини ще?

Навіщо зупинятись саме на цьому хлопчику? Якби це були діти якихось наших родичів, тоді ми б, звичайно, не розлучали братів. А так, можливо їх візьме інша пара. Та, яка буде готова до цього.

Хлопчики вже не немовлята, у них свій характер і виховання. І нам доведеться прийняти їх в сім’ю. З усиновленими дітьми не буває легко і доведеться багато чого пережити. Ось тільки з двома хлопцями буде в два рази важче. Але мої рідні не розуміють цього і не хочуть слухати нічого. Їм хочеться взяти саме цих братів.

Допоможіть мені відмовити дітей від цього кроку. Адже я впевнена, що вони роблять велику помилку. Як мені пояснити їм, що два хлопчики – це багато? Як переконати взяти в сім’ю тільки одну дитину?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page