Максим і Леся щасливі молодята. Їхнє життя рівномірно розподілене між нудною роботою і затишними вечорами, коли вони віддають один одному всю любов і тепло. Їм не потрібен цілий світ, вони замикають двері в їхню маленьку квартирку і стають владарями власної долі. Ось таки би продовжувалося вічно. Так і буде.
Через два роки вони все ще закохані і щасливі, їхній дім – їхній світ. Вони щасливі. Правда, тем для розмов стає не так багато, бо вже вислухані всі дитячі історії, пояснено походження кожного шраму і переказано всі байки про рідних. Вони вже знають один одного. Леся все частіше й частіше впадає в розпач від відсутності двох поділок на тесті, а Максим з кривою посмішкою віджартовується від слів родичів про спадкоємця.
– Ми хочемо пожити для себе.
– Ми ще не плануємо.
– Ми плануємо подорожувати.
Вони справді почали подорожувати від клініки до клініки, далі подорожує лише Леся. Всі показники добрі, але омріяного дитячого гугукання нема.
– Справа не в тобі, – переконує мама, – Твоя сестра скоро матиме другу дитину. Ніхто з нашої родини не має проблем. Ти не думаєш перевірити Максима?
– Мамо, він й так хвилюється. Якщо я йому таке запропоную, то він не погодиться.
– Як знаєш, але це неправильно.
Вона й сама знає, що неправильно. Але він такий вразливий, такий напружений з роботою, з новими обов’язками, новими обставинами в країні, а тут вона має йому таке сказати. Він їй не пробачить. Не пробачить, що сумнівається в ньому. Йому зараз дуже потрібна допомога. Вона за них обох походить. Має вийти.
Ні нові методи, ні нові фахівці, ні купа грошей, які витрачені на все не дають ефекту. Максим затримується з роботи кожного вечора. Вони майже не розмовляють. Чому це стало для них такою проблемою? Їм так було добре вдвох. Живуть люди і без дітей і щасливі. Чи вдають, що щасливі?
Тоді він не витримав. Сказав, що його життя не залежатиме від температури, чисел і всього іншого. Гримнув дверима і пішов.
Їй потрібно було з кимось поговорити. Подзвонила подрузі і поїхали в ресторан.
– Тобі треба відволіктися, бо можна з тим усім здуріти. Навколо купа людей з проблемами і набагато гіршими, повір. Ти просто порозглядай людей і зрозумієш, що у когось хронічна самотність, втома, чи залежність. І кожен з цим живе.
Вона бачила лиш свою біду і замовляла келих за келихом. Далі ледве пам’ятала чоловіка, таксі, номер і ранок мов в тумані. Втекла ще до приходу покоївки, бігла сама не своя додому, в душ.
Максима ще не було. Вона вволю зшкрябувала з себе все, намилювала і терла, терла. Змити і забути.
Ввечері Максим прийшов з великим букетом її улюблених ромашок, просив пробачення і сказав, що купив квитки в Єгипет. Вони вилітають завтра.
Це був другий медовий місяць вдалині від проблем і людей, які б про неї нагадували. Приїхали засмаглі і веселі в холодну осінь і буденність. Ще кілька тижнів старанно трималися, щоб не зірватися, не кинутися з головою в біду. А далі були дві смужки і купа радості.
– Я ж казала тобі, що не в тобі причина, – плакала від щастя мама.
– Невимушена обстановка сприяє, – з мудрим виразом говорили фахівці.
А вона знала в чому причина, але мовчала. На світ з’явилася донечка Світланка, яка осяяла їхнє життя. Тепер в їхньому домі не буває ні сумно, ні нудно. Завжди є нова причина захопитися дитячою усмішкою, поворотом голівки чи розміром ніжки. Максим гордовито походжає перед родичами, бо він справжній чоловік.
– Друге ще не плануємо, бо треба цю красуню забезпечити, – будує він плани на майбутнє, а Леся лиш щасливо усміхається.
Фото ілюстративне.
