Ми з чоловіком у шлюбі вже двадцять років, практично рідні люди, виховуємо двоє дітей. Але недавно він мені відкрився, що мав любаску, яка тепер його просто переслідує і вимагає аби він зі мною розлучився, а з нею одружився.
– Лідочко, серце моє, я тільки разочок з нею пішов. Разочок! Ну пробач мене – я вже так поплатився, що не можу тобі передати! Вона просто як та п’явка в мене вчепилася, проходу мені не дає і просто караулить мене біля роботи. Я боюся вийти на обід, бо вона під дверима!
Отже, суть в тому, що ця жінка вирішила, що раз чоловік пішов разочок, то вже її перемога і успіх.
Звичайно, що зрада є зрада, але я не планую отак просто чоловіка віддавати і своїми руками робити її чорну роботу.
Я пішла до ворожки, бо була впевнена, що мій Сергій при добрій пам’яті ніколи б на таке не пішов. І правда – ворожка сказала, що був приворот, але вона все легко наладить. Я заплатила вказану суму і щасливо пішла додому і ніби камінь з моїх плеч впав.
Аж тут дивлюся, ходить якась мамзель біля будинку, я вирішила не гадати, а отак одразу й спитати:
– Ви раптом не на Сергія чекаєте?
Вона кліп-кліп і каже, що його дружину. А далі почала говорити, що вони разом вже понад рік і вона вирішила поставити всі крапки над «і», бо далі себе в ролі другого номеру вона бачити не планує. А я набулася одружена і на тому й крапка.
Дивлюся я на неї і от чесно, не розумію, як вона на мого Сергія та й поласувалася. Жінка гарна, правда трохи дьоргана, але ж ситуація не проста.
– Жінко люба. А що ж ти себе так покарала та моїм Сергієм? Що з тобою не так?
– Перепрошую!
– Та не перепрошуй. Дивлюся я на тебе – і гарна, і при фігурі, і речення правильно складаєш, а в голові у тебе що? Ти з якого дива надумала, що Сергій – то тобі пара? Ти його бачила? Ти чула як він хропе? Ти засікала час, коли він в туалеті сидить? Окнуло? А ти знаєш, що він витворяє, коли у нього трішечки підвищиться температура?
– Він вам остогид, але не мені!
– Я тебе врятувати хочу, а ти диви, як вперлася. Ох, жінки-жінки, що з вами? Я тобі прямо кажу – не залишить мене Сергій, бо квартира на мені, а машину він сину обіцяв подарувати. Доньку він любить страшенно і пів зарплатні йде на її донечку, а нашу першу онучку. Що тобі з того всього перепаде? Старий чоловік з хронічними болячками і паскудним характером? Ти просто подумай, а я зараз прийду.
Я вернулася до ворожки та забрала у неї гроші. Ну мусить хоч в одній голові бути розум.
А Сергій? Просився-ластився, а я йому кажу:
– Ти одну цеглинку з нашого дому вийняв, як вийматимеш ще, то він завалиться. Може я жінка й не найкраща, але іншої у тебе нема. Думай.
Фото Ярослава Романюка.
