fbpx
Історії з життя
Лист я випадково залишила на підвіконні, чоловік його знайшов і прочитав! Що тут почалося!

Дванадцять років тому, коли мені тільки виповнилося 20 років, я стала спадкоємицею бабусиної квартири: двокімнатної хрущовки. У цій квартирі довго ніхто не жив: поки я вчилася – проживала з батьками, потім ремонт затягнувся. Переселилася туди в 26 років, почала жити разом з хлопцем, який готовий був одружитися зі мною, аби я його до себе прописала. Так, я його кохала, але відчувала, що з його боку все це несерйозно. Потім застукала його зі своєю подружкою, обізлилась на весь світ і думала, що більше ніколи не буду довіряти чоловікам – вони корисливі. А подругу потім пробачила.

Три роки тому я познайомилася з іншим хлопцем. Він від мене на рік молодший, цікавий, почали з ним зустрічатися. Моїй мамі він чомусь відразу не сподобався, навіть по фотографії, каже: «Ну ось, черговий претендент на твій гаманець! До тебе тільки такі і липнуть! Втратиш пильність – ще й квартиру відбере!». Але я вже була налаштована на те, що жоден мій хлопець не дізнається, що у мене є квартира: все ж це мій тил, а не чийсь, якщо ж чоловік мене дійсно покохає, то забезпечить нам дах над головою, без мого «приданого». Загалом, на побаченнях з ним на орендованій квартирі я говорила, що живу з батьками.

Ще до розпису я переїхала до майбутнього чоловіка на його орендоване житло – це інший район міста. Але мені навіть було зручніше добиратися на роботу, та й взагалі, подруг у мене там вже не було – обидві вискочили заміж і виїхали з міста, що там робити? З’явилися нові спільні друзі, які були у чоловіка, ось з ними і відгуляли скромне весілля будинку. Свою квартиру я поки здала, гроші надходили на карту, яка була у мами, а вона робила внесок на депозит, на моє ім’я – хай накопичуються, ще й відсотки. Здавали в оренду неофіційно: знайшли хорошу сім’ю, домовилися з ними, мовляв – вони наші родичі, просто так, за квартплату живуть.

Ось, живемо з чоловіком спільно вже третій рік, він ні про що не здогадувався. Вже почали планувати дітей, не виходило – ходили на огляди, ніби все нормально, сказали, щоб ми старалися. Але тут заїхала до мене мама, передала лист з податкової, де значилося щось на кшталт: «Вам необхідно з’явитися для дачі пояснень з питання отримання доходу від здачі в найм майна». Зрозуміло, сусідці-бабусі наші доходи спокою не дають, настукала. Це потім я вже пішла, розібралася, врегулювала питання, але суть не в цьому! Цей лист я випадково залишила на підвіконні, чоловік його знайшов і прочитав! Що тут почалося!

Загалом – я виявилася лукавою особою ​​і зі мною через обман треба розлучитися! Я чоловікові кажу: «А що, власне змінилося? Житло було моє до шлюбу, це дійсно мій тил на випадок розлучення, а ти замість того, щоб взяти на виплату квартиру для сім’ї, орендуєш цю клітку!». Він на мені закидає, що вже б давно і на машину відклали, якби жили у мене, а на квартиру він не претендує, навіть в разі розлучення! Але найгірше – він втратив до мене довіру: на роботі підробіток бере, а я собі від оренди приховано на депозит ще гроші кладу!

Загалом, дійсно, справа йде до розлучення, дітей він зі мною вже не хоче, я переїхала поки до батьків. Не знаю, що буде, але міняти все як було, я не хочу. Але і чоловіка кохаю. Прикро, страшно і сумно, що все так вийшло. Якби не бабка-сусідка, то все було б чудово!

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page