У 26 років я вийшла заміж і залишила батьківську хату. Жила я до заміжжя з мамою та братом. Батько покинув нас майже одразу після появи молодшого брата молодшого брата.
Мамі було не до нас, вона довго намагалася повернути тата в сім’ю, тож вихованням брата довелося займатися мені.
Насправді, займатися братиком для мене не було якоюсь проблемно. Я його дуже люблю, і він спокійна дитина. Грається собі Lego, чи телевізор дивиться Мене хвилювало лише стан матері.
Після того, як вона зрозуміла, що батько не повернеться, мама одразу ж розпочала пошуки нового чоловіка. У неї прямо ідея якась була: заміж вийти обов’язково просто.
Михайло був забезпеченим, гарним і порядним, але це тільки спочатку. Я була рада за маму, що нарешті щось почало налагоджуватися в особистому житті.
Брат ставився до Михайла добре, вони порозумілися. Незабаром ми довідалися, що мама при надії. Ми були дуже щасливі, коли з’явилась сестричка. Усі, крім Михайла. Людина змінилася на очах, став якимось смиканим, роздратованим.
У домі все частіше чулись з’ясовування стосунків. Літав дорогий посуд і одного разу на підлогу полетів наш новий телевізор Samsung.
Так з нашого життя пішов Михайло, але залишилась маленька Ліза. І знову я була за маму. бо наша пішла шукати свою долю.
Відтоді минуло двадцять років. Я вже маю свою родину і дітей. Брати і сестра виросли і теж пішли з нашого дому. Мама шукаючи ідеального чоловіка подарувала мені двох братів і трьох сестер. Найменшій всього три.
А нещодавно мама прийшла до мене з розмовою. Справа в тому, що вона знову вийшла заміж і вони вирішили з новим чоловіком створити міцну родину, але ж є ще маленька сестричка:
— Люд. – звернулась до мене мама, – Ти б не могла до себе забрати сестричку. У тебе сім’я ж уже є, а я теж щастя хочу.
Стою, дивлюсь на маму і ніяк її зрозуміти не можу. Їй уже за 50 давно а вона ніяк не міняється.
Як тепер бути? Сестричку шкода, але і в мене є родина. Я розумію, що якщо я візьму її на деякий час, то вона в мене залишиться назавжди. Як же ж бути?
15,11,2022
Головна картинка ілюстративна pexels.
Популярні статті
- А тепер йому знадобилася донька. Ой, татуню, біжу та підскакую аби тебе глядіти
- Я була впевнена, що у нас із невісточкою чудові стосунки. Я з нею і попліткувати могла і порадитись і секрет який розказати. Вона не тільки вислухає уважно, а й пораду дасть, підтримає, добре слово скаже. та й син, я бачила, був дуже щасливий із нею. Мені було приємно приходити до них у дім і відчувати себе бажаною гостею. А минулими вихідними я навідалась, принесла своїх пиріжечків ще гаряченьких, проте синочка мого вдома не було, сама невістка. тут вона і ошелешила мене. тепер не розумію. як бути і що ж робити
- Тато говорив, а я прямо відчувала як червонію. Навіть очі на коханого підняти не могла від сорому. Оце так “познайомились” свати перед весіллям. І що тепер буде?
- Той випадок показав моїм подругам, хто я є насправді і всю правду про мій шлюб.
- Нажаль, наш будинок що під Києвом, поки відновлюють, а ми переїхали в рідне село до родичів. Ні до кого у дім проситись не стали, а орендували собі окрему хатину за смішні гроші. Саме тому, мені особливо прикрими були слова мами і сверів, коли я повідомила їм нашу несподівану новину