fbpx

Людмила перестала пилососити, витирати пил, перекладати речі на відведені їм місця. Лише іноді мила посуд, але потім вона була змушена визнати, що її “наука” не подіяла: Євген відчував себе в усьому тому хаосі, мов риба у воді

«Людина має жити в гармонії зі своїм внутрішнім світом», — любить повторювати чоловік Людмили. Все вірно, тільки вона не згодна з тим, який сенс він вкладає в цю фразу.

На думку чоловіка, його особиста гармонія полягає в тому, щоб у будинку був легкий безлад, оскільки саме він відповідає природі його творчої натури. Людмила ж навпаки терпіти не може, коли вдома брудно.

До шлюбу вони з Євгеном жили кожен у своїх батьків і лише зустрічалися. Як виявилося у них практично однакове почуття гумору, вони обоє «сови», люблять міцну каву і не ходять на вечірки. Після весілля почали жити разом, однак абсолютна неохайність чоловіка стала для неї громом серед ясного неба. Євген не любив прибирати, мити посуд. Залишав шкарпетки там, де зняв, або ховав під диваном, під тумбочкою, чи взагалі закидав за батарею. І не парою, а по одній. Тому після прання завжди виходила непарна кількість. Усі стільці та крісла були завалені одягом чоловіка.

На столі постійно стояли брудні чашки і валялися залишки їжі. Після прибирання все повторювалося знову.

Людмила зрозуміла, що так далі жити не можна, адже минуло лише 1,5 місяці після весілля. Вирішила серйозно поговорити з чоловіком, але розмова не дала ніякого результату. Жінці не хотілося розлучатися, і вона вирішила добряче його провчити.

За порадою своєї подруги, вона повністю припинила прибирати вдома. Звичайно, це було дуже неприємно, жити в такому гармидері, однак далі так тривати не могло.

Людмила перестала пилососити, витирати пил, перекладати речі на відведені їм місця. Лише іноді мила посуд, але потім вона була змушена визнати, що її “наука” не подіяла: Євген відчував себе в усьому тому хаосі, мов риба у воді.

Тоді вона вирішила застосувати інший виховний метод і приступила до драми під назвою «Пошкодуй мене бідну та нещасну». Безперервно скаржачись на втому та нелегку жіночу долю, тягала за собою пилосос і з промовистими зойками мила підлогу прямо перед носом чоловіка.

Жодної реакції! Ще якийсь час намагалася розбудити у чоловікові співчуття. Підключила всю свою акторську майстерність, щоб показати, як вона втомилася від домашньої роботи, як у неї тягне спина, втомлюються руки. Женя пропонував їй відпочити, робив масаж.

Так минув тиждень її експерименту. Та все закінчилося одного дня, коли чоловік звернувся до Людмили з дивним питанням:

— А що вдома не лишилося жодної чистої чашки?

— Дивно, — сказала вона, знизавши плечима — Зазвичай чашки самі миються.

Чоловік глянув на неї, але потім мовчки подався на кухню і помив чашки. Далі він довго копирсався у своєму брудному одязі. Потім глянув на Людмилу і скривдженим, здивованим тоном сказав:

— А на тобі чиста блузка, і спідниця?

— Звичайно. Я ж їх випрала — відповіла вона.

Женя мовчки вигріб із купи одягу виваленого з шафи чисті штани, одягнувся і вирушив на роботу, а ввечері чемно простягнув Людмилі списаний аркуш паперу зі складеним графіком домашніх справ. Відтоді він часто допомагає дружині поратися по господарству.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page