fbpx
Історії з життя
Людмила пройшла, навіть не привітавшись. Їй бачте те, як я її зустріла не сподобалось. А я ж нічого такого. Зробила точно так, як до того вчинила вона. Так чому ж тепер не розмовляти?

Людмила мешкає на поверх вище. Ми з нею давно знайомі, раніше навіть дружили, але останнім часом не вітаємось під час зустрічі.

До цього вона приходила до мене щодня на чай-каву і побалакати. Мені було з нею цікаво, адже співрозмовник вона прекрасний. Загалом, ерудована та начитана жінка. Такі посиденьки приносили мені задоволення. Але напружувало те, що вона ніколи до себе не пускала. Навіть якщо я заходила до неї за чимось, вона виходила в маленький коридорчик між двома квартирами.

Починали говорити, а вона одразу відмахувалася:

— Я до тебе забіжу за годину!

Жила Люда з чоловіком, сином та племінницею. Загалом приховувати їй не було чого від мене, тому що я з її домашніми була знайома. Такі випадки були мені неприємні — чого у квартиру не впускати? Саме тому я перестала до неї підніматися, а вона продовжувала ходити до мене за графіком.

Якось я поїхала до села та забула ключі від своєї квартири там. Приємного мало, бо в обід чоловік мав бути на роботі, а син у школі. Я приїхала раніше на годину, тож вирішила відсидітися у сусідки, щоби на таксі до чоловіка не витрачатися.

Я постукала до неї, вона вийшла на коридор, вислухала мене і сказала:

— Вибач, але мій чоловік удома, він відпочиває.

Наче я б пісні співала і танцювала ту годину. Я спустилася до консьєржки, ми з нею в її комірчині попили кави і побалакали. Я дочекалася чоловіка та пішла додому.

Наступного ранку дзвінок у двері — знову сусідка. Я вийшла у коридорчик, як і вона завжди робить. Люда намагалася пройти до квартири. Але я її зупинила:

— Я можу на майданчику з тобою постояти, доки ти скаже, що хотіла. Я тільки-но приїхала, хочу відпочити!

Вона з обуреним виглядом попрямувала до себе додому. Не вітається тепер, але хіба я винна? Який привіт, така і відповідь!

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page