fbpx

Ма-а-а-м, – Протягнула донька в трубку, – Я то – не маю часу. Бабусі з нами завжди сиділа, а ти що вигадала. Які можуть бути “справи” в твоєму то віці

— Ма-а-а-м, – Протягнула донька в трубку,  – Я то – не маю часу. Бабусі з нами завжди сиділа, а ти що вигадала. Які можуть бути “справи” в твоєму то віці.

Мені 54 роки, доньці 28 і має вона в мене вже має двох дітей. Заміжня вона вже вісім років як і досить таки щаслива зі своїм чоловіком.

Внуків своїх я обожнюю, балую подарунками, влітку вожу їх на море. Проте, сидіти з ними з ранку до вечора, водити в школу і на гуртки, як хоче моя дочка, відмовляюся — у мене свій спосіб життя, який я змінювати не збираюся.

Дивно, але ось дочка постійно скаржиться на брак часу та ображається, що я не допомагаю з онуками. А мені прямо цікаво – ми з чоловіком двох дітей виростили самі, не звертаючись до допомоги бабусь та дідусів. Так, було не просто але ж ми впорались і дивлячись на них нині, о таки успішно ж.

Дочка каже, що часи змінилися і зараз на дітей повсюди потрібно за ручку водити. За її логікою – бабуся зобов’язана. Не важливо, як вона живе, чим займається, але зобов’язана і все.

А от я ніяк не можу зрозуміти, чому повинна витрачати весь час на онуків – дочка у світ привела, нехай сама й виховує А я вважаю, що зайва опіка тільки шкодить, а якщо батьки вважають по-іншому, то нехай самі й справляються і не перекладають свої проблеми на бабусю.

Зрештою, бути бабусею зовсім не означає, що нянькою. Я молода жінка і маю своє повноцінне життя.

Невже наявність дітей у моєї доньки автоматично означає припинення мого життя?

Чи я не права і після п’ятидесяти основні пріоритети у житті, то онуки, шкарпетки і думка, що скоро все скінчиться?

14,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page