Дві наречені.
— Мааамооо, — лила слізки маленька Софійка.
— Ну що таке? Нам вже час їхати, а ти влаштовуєш мені тут концерт на рівному місці, — намагалася визволити з ванної свою заплакану дочку, сердита Аліна.
– Ну що там у вас? – вигукнув із кухні молодий чоловік у чорному костюмі та краватці.
— Максиме, поговори з Сонею, може, у тебе щось вийде. Ти все ж таки дитячий психолог. Вона вже годину хлипає, і я не можу її заспокоїти, — втомлено обсмикуючи сукню, Аліна жестом запропонувала своєму двоюрідному братові зайти у ванну, де лила слізки п’ятирічна Софійка.
— Соню, що трапилося? — Дівчинка мовчки схлипувала і рукавом сукні витирала носа. — Хто тебе образив? Мама? – Соня, опустивши очі, хитала головою. – А хто? — Максим простяг дівчинці руку, але та лише зиркнула на його долоню.
— Ма-а-а.., — вона хотіла щось сказати, але довготривалий плач перервав її слова гикавкою.
Максим простяг їй відкриту пляшку води, Соня жадібно випила майже половину.
— Максиме, не треба тобі одружуватися, — схлипуючи і заїкаючись, прошепотіла Соня.
— Чому ти так вирішила? Ася гарна, ви ж із нею так весело проводили час разом, – Максим цілком серйозно розмовляв із п’ятирічною Сонею.
— Не требааа, — простягла Соня і знову заплакала.
— Софійко, люба, я дуже тебе люблю, — почав Максим, але дівчинка, не давши йому договорити, кинулася до нього на шию.
Максим усміхнувся. Тепер він зрозумів, у чому справа.
— Сонечко, ти хочеш, щоб я одружився з тобою? — Взявши у свої долоні маленькі рученята, Максим подивився Соні прямо у вічі. Маленька мовчала.
Розумієш, Ася вже доросла, їй просто треба вийти заміж. Коли ти підростеш, ми обов’язково одружимося.
– А як же Ася? — по-дитячому насупила брівки Соня.
— Ми їй все пояснимо. Вона тоді буде дуже поважною тіткою, ходитиме по салонах робити манікюр і масаж обличчя, їй буде не до мене. Вона обов’язково все зрозуміє, приходитиме до нас у гості, ми питимемо чай, – Максим не перестаючи посміхатися, дивився на Соню.
— З цукерками? — Запитала малеча.
— Ми з цукерками, а Ася буде берегти фігуру, — Максим посміхнувся ще ширше, а Соня, прикривши ротик долонькою, розсміялася на весь голос.
– Ну, що тут у вас? Ми спізнимося в РАГС, — Аліна зазирнула у ванну.
– У нас все гаразд. Максим змовницьки приклав палець до губ і підморгнув Соні.
Цілу церемонію Соня не відходила від Максима. Вона посміхалася і переступала з ноги на ногу, нетерпляче чекаючи, коли закінчиться вся ця доросла і незрозуміла тяганина.
На банкеті Соня сиділа на чолі столу поряд із Максимом. Наречена підморгувала своїй конкурентці, і вони втрьох танцювали повільні танці.
— Максиме, ти можеш мені сказати, що сьогодні було з Сонею? Як тобі вдалося її заспокоїти? – вкотре діставала Максима Аліна.
— Сестричко, я ж сказав, що це секрет, — щоразу відповідав Максим.
– Але ж я її мати! – обурювалася жінка.
— Аліно, Софійка — дитина, відповідно проблеми у неї теж дитячі. Тому і вирішувати їх потрібно по-дитячому, – посміхнувшись, Максим поспішив до своїх дівчат. Адже не кожному випадає можливість бути нареченим відразу двох наречених.
Фото ілюстративне.
