fbpx

Малі діти більше кебету у голові мають, чесне слово! Після сорока щасливих років мої батьки вирішили розлучитись. Спільну квартиру вирішили продати і купити собі щось менше, можливо, колись, згодом. А поки пожити у нас із сестрою. Тато в мене, а мама в сестри. І все б було добре, але наші чоловіки проти категорично

Відносини між нашими батьками завжди були емоційний, як в італійській родині: з гучними з’ясовуваннями відносин, взаємним невдоволенням. Причому, любили вони одне одного, а все оце влаштовували просто для викиду енергії, скидання емоцій! Тут посуд літає а тут миряться, сидять обіймаються. Відбувалося це не часто, а з роками і не так емоційно. Ми якось і звикли до цього, ну, погаласують і затихнуть.

Але, видно, щось пішло не так. Чи то вік позначається, чи то емоції накопичилися, але після чергового непорозуміння батьки вирішили раптом розлучитися. Хтось щось не те сказав, а люди похилого віку образливі, як маленькі дітлахи. У заяві написали, що не зійшлися характерами. Це після 40 років спільного проживання!

Зі спільно нажитого майна у наших батьків тільки двокімнатна квартира в блоковому будинку. Її вони давним-давно приватизували на двох. У нас свої сім’ї, і живемо ми окремо. І ось цю квартиру вони і не можуть поділити. Розміняти це житло можна тільки на дві кімнати десь у далекому передмісті. Але куди літнім людям по комунальним роз’їжджатися, ділити кухню і вбиральню з чужими людьми ?! Тут ми категорично були проти, нам вдалося переконати батьків, і вони прислухалися до нашої думки.

Тоді придумали вони квартиру продати, гроші поділити і купити щось в будинку, що будується. Але зрозуміло ж, що будуватися нове житло може роками і навіть десятиліттями. Та й різниця в ціні там колосальна просто, принаймні для нас. Гроші доведеться брати в кредит, але ж кому? Батьки вирішили, що ми з сестрою “виручимо”.

А поки вони почались проситись жити до нас. Тато до мене, а мама до сестри. Нашу думку вони не питали і те, що у нас свої сім’ї і уклад життя, їх не цікавить. Виходить, що поселити тата чи маму нам доведеться в дитячій кімнаті. А де дитині уроки робити? Загалом, суцільні питання і незручності.

Як переконати батьків, щоб вони не продавали квартиру? Ну гаразд, якщо їм так хочеться розлучитися, то будь ласка! Але навіщо роз’їжджатися? Причому, з нимиокремо говориш, начебто і не проти помиритися, але якщо той, другий вибачиться. Ну не малі діти? Хоч за руку кожного бери і веди миритися!

А у нас з сестрою чоловіки вже напружилися. Раптом у когось вдома теща з’явиться на невизначений час, а у іншого – тесть. Як зберегти спокій і добрі відносини в трьох сім’ях? Які підібрати слова, щоб батьківський будинок не став причиною великого розбрату?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page