fbpx
Історії з життя
Мама була дуже і дуже щаслива, коли брат нарешті розлучився з дружиною і повернувся до неї. Ще б пак, йому ж так важко жилось. хто ж як не мама його пожаліє. Життя з сином свої мама зачерпнула повною ложкою, та скуштувавши скривилась

Мама раптово зрозуміла, що її улюблений синок, виявляється, ніяке не золотце, що потрапило в руки невідповідній невістці. Правда, зрозуміла вона це тільки після того, як ця невістка з моїм братом розлучилася. Ось після того, як братик мій до неї повернувся, так мам моя і прозріла. Щоправда не одразу ж.

Мій брат Паша завжди був трішки ледачкуватим і хитруватим. Як би мама не заперечувала цього раніше, зараз вона не має можливості заплющувати на це очі. Після розлучення брат повернувся жити до мами, і це стало неприємною для неї несподіванкою, не сам факт його повернення, а його поведінка. Раніше мама постійно на невістку грішила, мовляв саме та винна у їхніх негараздах і в тому, що живуть вони в кредитах і позичках.

Брат мій одружився три роки тому. Пішов жити на квартиру дружини, а до мами приходив у гості. Та й вона до них навідувалася, але не часто. Зазвичай воліла приймати виснаженого життям сина у себе, щоб смачненьким погодувати, на дивані дати полежати, та вислухати його скарги на непросту долю.

Я ілюзій з приводу нещасного сімейного життя брата не мала. Те, який він, я знала з дитинства. Сама неодноразово мала неприємності від цього. Його черга посуд мити – так він навіть не встане з ліжка. Увечері батьки прийдуть, посуд побачать, дістається мені, бо братик мій хороший на правах старшого завжди вигадував якісь відмазки. Чи до контрольної готувався, чи уроків дуже багато задали.

По відмазках брата завжди виходило, що він весь нещасний, зайнятий, а я цілий день з кута в куток ходила. За що мені і діставалось, незважаючи на моє обурення, що взагалі-то зараз була не моя черга мити цей посуд.

У сімейному житті брат, швидше за все, використав схожу стратегію. Швидше за все – бо точно я не знаю. З його дружиною я так і не потоваришувала, тому подробицями їхнього особистого життя зі мною вона не ділилася. Ми не мали теплих стосунків з нею, на сімейних посиденьках могли і побалакати ні про що, але для близького спілкування ми не мали нічого спільного.

Мама ж невістку відверто недолюблювала. У дружині брата її не влаштовувало все – як вона виглядає, як веде бюджет сім’ї, як дбає про брата, точніше, як вона про нього не дбає. Свекруха в найкращому її прояві, я б собі таку точно не хотіла.

– От невже складно пришити гудзик! Та й сорочку настав час змінити, вже несвіжа, — обурювалася мама, пришиваючи гудзик, поки брат наминав котлети.

– П’ять разів вона йому зателефонувала. П’ять! Навіщо людину так діставати? Ну, сказав же – у мами в гостях. Чого вона до нього дзвонить постійно?

Якось брат приїхав до нас із сьомої ранку у вихідний. Виявилося, він сказав дружині, що його викликали на роботу, щоб не їхати до батьків на дачу допомагати.

– І правильно, що не поїхав. Хто везе, на тому й їдуть. Ти і так весь тиждень працюєш, хоч би у вихідні пошкодувала чоловіка, – заявила тоді мама.

Я не здивувалася, коли з’ясувалося, що шлюб Пашки наблизився до логічного кінця. Я взагалі була шокована, що його дружина стільки терпіла і його, і претензії нашої мами. Маю сумнів, що в мене вистачило б сил на такий подвиг.

Пашка з речами повернувся додому, де мама відразу ж почала його втішати. Брату створили санаторний режим, який я спостерігала півроку. У мене був попереду захист диплома, тому я поки що теж жила з мамою. Але як тільки мені вдалося влаштуватися на роботу і накопичити грошей на оренду житла, я відразу переїхала. Тому що втомилася постійно прибирати, готувати, ходити в магазин, тоді як брат лежав після роботи на дивані і хитав ногою.

Мабуть, мій переїзд дозволив мамі зрозуміти, що брат взагалі нічого не робить по дому. Просто приходить із роботи, їсть, а потім завалюється на диван. Все, його не чіпати, він утомився. Настільки втомився, що навіть тарілку з вилкою за собою помити не в змозі.

Мамі знадобилося ще близько півроку, щоб зрозуміти, що брат взагалі нічого не хоче робити по дому, на домашні потреби скидається вкрай неохоче, а ще він нечупара, яких пошукати. Мама йому нагладила цілу шафу сорочок, хоч щодня міняй, то він тиждень може в одній ходити, хоч уже й не варто.

– До магазину його прошу сходити – так тисячу разів нагадати треба, простіше самій зробити, – скаржилася вона.

Потім була ситуація, коли кран прорвало. Брат сам полагодити не зміг, там щось серйозно рвонуло, треба було сантехніка зустріти. Мама на зміні була тоді, а брат просто забув про її прохання, ще й слухавку не брав, коли вона дзвонила. Каже, був зайнятий.

Загалом, мама відчула, як живеться з її бідним хлопчиком, якого вона так шкодувала. Терпець мами урвався. Одного дня вона виставила мого брата за двері у пориві праведного гніву.

Потім мама зателефонувала до колишньої невістки і попросила вибачення. Вона щиро здивувалась, як та прожила з її сином цілих три роки і сказала. що та свята люина.

Братик мій десь кімнату орендує. Намагається повернутись то до мами, то до дружини, але поки марно.

05,01,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page