Із чоловіком ми одружені вже майже рік. Але ніяк не можемо знайти спільної мови із батьками, як я з його, так і він із моїми.
Його батьки сильно образилися, що ми справили дуже скромне весілля і запросили лише найрідніших.
У результаті, без нашої згоди, вони вирішили влаштувати ще одне застілля, так би мовити. Нам про це сказали в останню чергу, а моїх батьків взагалі не запросили. Хоча їх задум був саме про те, щоб всіх родичів зібрати.
Чоловік не поїхав, він підтримав мене, але його батьки сказали, що я вже належу до їхньої родини, тому як вони вирішили, то так і має бути.
Через це всі пересварилися і, звісно, вплутали мене з чоловіком в цей балаган.
Моя мама до цього часу не спілкується з моїм Мироном, бо вважає, що він мав перестати їздити до батьків через їхній вчинок, або, принаймні, змусити їх вибачитися.
Мені ж мама вічно дорікає тим, що я не маю права голосу у своїй сім’ї, і я не можу чоловікові наказати, як робити, і як не робити. Каже, що Мирон робить собі, як хоче і на мене не зважає, то і далі не зважатиме.
Допускаю, що так в є, але забороняти йому спілкуватися з його батьками мені здається неправильним, наскільки б неприємні вони мені не були і наскільки сильно не образили б моїх рідних.
Як можна примирити маму та чоловіка? Як умовити маму прийняти ситуацію та пробачити їм за те застілля?
Батько мій ставиться до чоловіка нейтрально, не дуже спілкується, але й не ігнорує і вважає, що у своїх стосунках ми розберемося самі.
