Причина в її новому чоловікові – такого розумника, який думає про жінку як про річ чи домашнього вихованця, я ніколи не зустрічала. Мені раніше здавалося, що такі чоловіки вже не водяться у наших краях, зникли з лиця Землі ще років сто тому. А мама дедалі сильніше підпадає під його вплив.
Мене мама народжувала у дев’ятнадцять років “для себе”. Тобто заміжня вона не була, у мене в графі батько стояв прочерк, жили ми з мамою вдвох. Нам було й так добре, принаймні мені, але я була не проти, якби мама спробувала налагодити особисте життя. Мама ж цього не робила.
Не знаю, чи були в неї взагалі стосунки після моєї появи. Але додому вона нікого не водила, сама ніде ніколи не пропадала, а всі сили та засоби витрачала на моє виховання. Для свого віку вона була дуже відповідальна.
Але коли мені стукнуло п’ятнадцять років, у нашому житті з’явився Вадим. Мама з ним разом працювала, закрутилися якісь стосунки. Мама червоніла, як школярка, я такою її жодного разу до цього не бачила. Вона почала бігати на побачення, а потім запитала, як я сприйму те, що ми переїдемо жити до Вадима.
До цього я бачила маминого прихильника лише кілька разів. Мені він здався якимось гордяком, але особливо поганого враження не справив. Я не надто хотіла кудись переїжджати, намагалася переконати маму, що я вже досить доросла, щоб жити в квартирі одна, але мама була непохитною. Сказала, що ми їдемо разом, або ніхто нікуди не їде. Довелося погодитись, бо я хотіла, щоб у мами склалося особисте життя.
Ми переїхали до Вадима, у нього теж була двокімнатна квартира. Мені віддали окрему кімнату і перші кілька місяців все було ніби непогано. Зі мною він майже не спілкувався, але я не переймалася. Головне, що мама була щаслива.
Мені було вже шістнадцять років, коли вони одружилися. Одинадцятий клас, випускний рік. Іспити і купа нервів і страхів, до того ж зросло навантаження у школі. А тут ще й весілля мами, після якого ставлення Вадима до неї і до мене стало змінюватися не на краще.
– Дві жінки вдома, а на вечерю ще чекати доводиться!
Мама намагалася пояснити, що вона сама тільки прийшла з роботи, але ці нюанси його не цікавили.
– А ця дилда не могла приготувати після школи? Яка підготовка? До якого вступу? Навіщо жінці взагалі освіта? Їй треба вчитися їсти готувати і дім у чистоті тримати, а не нісенітницями всякими перейматися.
Градус розмов наростав. Вадим влаштовував мамі концерти, бо вона нафарбувалася на роботу, хоча вона й до цього фарбувалася, що забула щось зробити, що він сказав, заборонив спілкуватися з подругами, бо “вони погано впливають”.
Мені теж перепадало, але рідше. Але мною він теж постійно мамі дорікав, бо заробляв більше від мами.
– Я тебе і твою дитину годую, напуваю, одягаю, а ти мені ще суперечити зібралася? Та ти вдячна мені маєш бути!
Доводив маму, а потім приходив із квітами, говорив покаяні промови, ставав навколішки, просив вибачення. Вона прощала.
Я кілька разів просила її покинути цього Вадима, адже видно, що нічого доброго від нього чекати не треба, але мама тільки сумно усміхалася і говорила, що коли я виросту, то зрозумію, що у дорослому житті все дуже складно.
Наша з мамою квартира після переїзду здавалася в оренду, а гроші повинні були відкладатися на моє навчання, тому що виш, куди я хотіла йти, був дуже популярний і пробитися на бюджет було чимось нереальним. Я, звичайно, збиралася пробувати, але шансів було мало.
Так і сталося – на бюджет я не пройшла. Коли постало питання про оплату, мама опустила очі, а Вадим заявив, що якщо я така розумна, що не змогла сама вступити, то не треба мені вчитися.
– Місце жінки біля плити, там гроші витрачати не треба. Вийдеш заміж, будуть діти і чоловік – для цього освіта не потрібна. А грошам вже знайшлося найкраще застосування.
Після цієї розмови я наговорила Вадиму різного, зібрала речі та пішла. Мені потім було сказано, що я невдячна, мамі за мене соромно, і я маю вибачитися перед її чоловіком, бо він мене виховував, ростив. Я відмовилася, а мама тоді сказала, що поки я не вибачуся, нам нема про що спілкуватися.
Ось уже п’ять років я не спілкуюся з мамою, тому що вона все сильніше підпадає під вплив Вадима. Вона вже тоді почала говорити його фразами, реагувати також, як він відреагував. Це дуже складно, адже я люблю маму, але спілкуватися з нею неможливо. Вона так боялася втратити чоловіка, що навіть стала на його бік, а не на мій.
Фото ілюстративне.
