Мої батьки рахували кожну копійку, особливо економним був тато і чекав від нас звіту, на що пішли спільні гроші, які були завжди в одному й тому самому місці, в шухляді, щоб ми з молодшим братом могли їх вільно брати на свої потреби, не випрошуючи щоразу то в тата, то в мами, як це прийнято в інших сім’ях.
Мама складала чеки і переписувала з них вартість покупок в окремий зошит, тато час від часу переглядав записи і підбивав суму моїх, братових і маминих витрат, свої він також ніколи не приховував. Та останнього разу мама, глянувши на чек, строго мене запитала, чому я купувала таку дорогу ранню полуницю, коли в бабусі на дачі за тиждень-два буде своя. Кажу мамі, що то, мабуть, тато або братик купували й самі поласували. Але такого в нашій сім’ї раніше не траплялося.
Того суботнього дня тато з моїм братиком Максимом поїхали порибалити, а ми з мамою зайнялися прибиранням і приготуванням обіду. Мама вирішила піти на ринок купити овочі й побачила, що поменшало в шухляді грошей на щоденні потреби, зате побільшало чеків за покупку різних делікатесів і смаколиків, яких ми не те що не куштували, а й в очі не бачили. Та це були квіточки. Мама просто оторопіла, коли побачила серед документів договір на оренду квартири. Ну що могла подумати жінка, побачивши таке?! Та я також не маленька, студентка-першокурсниця як-не-як, тож запідозрила тата в зраді.
Ми не могли дочекатися, коли чоловіча половина нашої родини повернеться додому, а глава сімейства не вияснить ситуацію. Тато пояснив, що його подруга дитинства, Тамара, втекла від чоловіка, ще того зануди, що контролює її на кожному кроці, приїхала з Охтирки в Суми, бо знає, що тут живе її друг. Вона – досвідчена кондитерка, роботу знайде, а донька її вже доросла, недавно вийшла заміж, тож обійдеться без мами.
Не розумію тата: навіщо було це приховувати від дружини. Та мама поставилася до цього спокійно: друзі – то святе. А щодо значних витрат тато пояснив: Тамара пече сусідам з під’їзду торти на замовлення, тож їй потрібні ягоди, екзотичні фрукти і дорогий шоколад. І тата вже не хвилювало, як швидко тане наш місячний бюджет. Спантеличили нас стали наступні батькові рішення.
Якось увечері зателефонувала татові схвильована Тамара, він зразу ж поїхав і повернувся зі своєю подругою, мовляв, колишній вистежив її та вимагає повернути гроші його мами, які нібито взяла Томка, щоб покрити недостачу, що трапилася в неї під час роботи в кондитерськім цеху.
Мама постелила Тамарі в гостьовій кімнаті. А вранці ми прокинулися від смачних запахів із кухні, де порядкувала тьотя Тома. Цим вона хотіла віддячити нам за підтримку. «Ви з самого ранку на роботі, діти на навчанні, то я хоч приготую вам щось і спечу, поки не винайму іншу квартиру і не зароблю на замовленнях, а гроші за продукти вам поверну», – сказала вона. Тато був тільки «за», мама ніколи не заперечувала татові, то й зараз заради сімейного спокою з усім погоджувалася.
Та ми з братом не бажали міняти наш сімейний затишок, мамині прості, але смачні сніданки на вишукані страви й випічку чужої тьоті, чекати, коли звільниться ванна, доки вона фарбує волосся, пропускати улюблені передачі, поки вона додивляється свій серіал, словом, нам було некомфортно, і ми то пульт від телевізора ховали, то їсти приготовлені нею страви відмовлялися, таким чином виявляючи своє незадоволення. Але наша мама була ніби зачарована новою подругою, просила її навчити так же смачно готувати й випікати печиво, докоряла нам із Максом, що ми тьоті Томі невдячні, що їй за нашу поведінку соромно.
Я щось не розумію, чому моя 37-річна мама не помічала, що ця Тамара нещира й хитра жінка, адже не тільки мені, 17-річній дівчині, а й моєму 13-річному братові зразу вдалося розкусити цю так звану татову подругу, яка ніби випробовувала мамине терпіння, перебравши на себе всі хатні клопоти, навіть татові сорочки почала прасувати й краватки до них йому підбирати, а потім додумалася використовувати нашу кухню для випікання її тортів на замовлення.
Та якось, прийшовши з коледжу, я застала маму в сльозах. Виявляється, в них із татом відбулася серйозна розмова. Він признався, що кохав Тамару з часів своєї юності й дотепер не міг її забути. Коли Тома вийшла заміж, тато виїхав з рідного міста, щоб не бачити її, звикав до думки, що назавжди її втратив, одружився з мамою, бо просто сподобалася, але кохання до неї не відчував, а коли йому зателефонувала Томка й попросила допомоги, його почуття спалахнуло знову, і він зрозумів, що жити без неї не зможе.
Ну що ж, всяке в житті буває, це навіть Макс розуміє. Але татовою пропозицією ми були ошелешені: він продає нашу трикімнатну квартиру, бо вона записана на нього, в обмін на дві, нам пропонує оселитися втрьох в однокімнатній, а вони з Тамарою житимуть у двокімнатній. Мама вважала такий поділ несправедливим, але ми з братом переконали погодитися задля спокою й збереження здоров’я. Ми втрьох дамо собі раду, бо любимо свою маму. Татові нам важко пробачити, тому більше не спілкуємося. Чи правильно ми робимо, адже йому багато чим зобов’язані?