Мама вирішила діяти через Артема, коли зрозуміла, що я на її умови не погоджусь. Мій чоловік добрий спокійний і жалісливий, він не розуміє чого я така категорична і не хочу забрати до нас свою стареньку і не надто здорову маму. Однак я твердо стою на своєму: маму люблю, шаную і готова допомагати, але на відстані телефонного дзвінка, не більше.
Моїй мамі 65 і нині вона узяла собі до голови, що вже стара і потребує догляду. У неї нав’язлива ідея – переїхати і жити разом зі мною у квартирі. Телефонує часто, жаліється, плачеться, проситься. мов дитина мала, але я категорично проти такої її ідеї.
Мій батько прожив із мамою у щасливому шлюбі 45 років. Люди зі сторони мліли при одному на них погляді, усі вважали їхню сім’ю еталоном щасливих відносин, однак лиш мені і батькові відомо. що насправді відбувалось за зачиненими дверима нашої квартири.
Мі тато дуже спокійним був, а от мама навпаки – буря. Їй потрібно було, аби кожна її забаганка виконувалась ось тут і негайно. Тато кохав маму і ніколи не йшов на перекір її волі “Лідонько, голубонько, все буде, як ти скажеш”. От так він їй говорив і одразу робив так, як мамі було треба. Хай то будуть мальовані квіти на стелі, чи сніг посеред літа. Тато знаходив, робив і все зі спокоєм і радістю, адже так хотіла його Лідонька.
Тата мого не стало два роки тому і мама відверто засумувала. За цей час вона встигла зіпсувати відносини з усіма сусідами і тричі із головою села. Їй все не так і не те, дріб’язок вона перетворює у проблему світового масштабу і доходить до крайнощів.
А тепер вона вирішила раптом, що стара і що вже час їхати жити до мене в місто. Я ж знаючи її характер одразу сказала, що найму людину, віддам усю свою зарплатню, але вона залишиться вдома і крапка. Мама не очікувала такого опору, тому ще затятіше домагається свого.
Тепер ось, почала діяти через мого чоловіка. Він у мене характером на тато мого походить, дуже спокійний і добрий. Він повністю на боці моєї мами, тим паче, що його матері уже п’ятий рік як немає на світі:
— Ніно. – заявив мені у понеділок, – я вирішив. що заберу твою маму, хочеш ти того чи ні. Я прекрасно знаю свою тещу і готовий до того, що наше життя дещо зміниться. Тобі мене важко зрозуміти, адже твоя мама на відстані телефонного дзвінка, а моєї вже немає. Зрозумій, я ж заради тебе це роблю. Я знаю по собі – деякі свої вчинки по відношенню до мами рідної, я й досі ні пробачити собі ні якось виправдати перед своєю совістю не можу. Аби ти не шкодувала все життя, ми повинні її нині забрати.
Я ж демонстративно зібрала сумку і сказала, що якщо моя мама переступить поріг цієї квартири, то мене тут точно не буде, адже я з нею і хвилини не зможу дихати одним повітрям. Я знаю її, знаю її характер, добре пам’ятаю чого втекла навчатись у інше місто ледь скінчивши школу.
От тепер у нас пішла коса на камінь. Чоловік хоче їхати за тещею, а я проти категорично. У нас ця тема на устах постійно. Дійшло до краю: мій Артем заявив, що залишить мене, якщо я не прийму своєї матері у нашому домі:
— Ти розумієш як це виглядає? Виявляється я тебе зовсім не знаю. Невже у тебе душі немає, ми ж про маму твою говоримо?
Мама моя з нами ще не проживає, а вже дім перевернула і нас із чоловіком посварила. А як вона поруч буде, я ж просто не витримаю.
От як мені пояснити впертому чоловіку, що я додому не матиму бажання повертатись, якщо вона тут житиме. Я хочу спокою і своєї власної сім’ї. Ну хіба ж не маю на те права?
03,11,2023
Головна картинка ілюстративна.
