Мою маму зрозуміти складно, вона – суцільне протиріччя. Це ще з дитинства тягнеться: говорить одне, робить інше, любить сперечатися тощо. Я зібралася заміж, вона сказала, що нареченим я собі вибрала того, хто перший на дорозі валявся. Тепер він для неї найкращий зять і каже йому: «І як тобі в голову прийшло одружитися на моїй донці?». Ми спочатку не хотіли дітей, але мама безперервно повторювала: «Час іде, буде пізно, давайте!». Загалом, стали батьками відразу двійнят, хлопчиків!
Моя старша сестра, коли вийшла заміж за військового, то відразу поїхала за ним. Коли появилася у неї дочка, мама завжди повторювала з сумом: ну навіщо ж так далеко? Я з онучкою допомагала б. Сестра один раз приїжджала всією сім’єю, була буквально проїздом, їхали на відпочинок. Мама з онукою провозилася півдня, а потім раптом вирушила зі своєю сестрою на дачу: ой, город не политий, треба терміново рятувати урожай! Ну добре, все одно сестра з сім’єю нічним поїздом їхала далі до моря. Якось на цю ситуацію ніхто особливої уваги не звернув.
Але от коли я була при надії, і з’ясувалося, що буде двійня, мама наче світилася: «Ой, як добре, що ви поруч живете. Тепер я всю увагу своїм онукам віддаватиму!». Але вийшло, що це не зовсім так! Парадокс в тому, що якщо мамі залишаю дітей, то потім тиждень слухаю як їй важко, самі хотіли самі і виховуйте, але якщо беру няню, тут же моя мама ображається, навіщо з чужою тіткою дітей залишили, якщо можна було з нею! А наймати няню мені іноді дійсно доводиться: я хоч і працюю віддалено мені все одно іноді треба їздити до клієнтів. Дзвоню, мамі – постійні відмазки, а якщо і бере, то потім вуха в’януть від її претензій.
Ось як було перший раз, хлопчакам тоді трохи більше року було. Мені треба було виїхати з ранку до четвертої вечора. Мій чоловік працює щодня до шостої вечора, і тільки до сьомої повертається, а іноді взагалі відрядження бувають. Дзвоню мамі, прошу її приїхати. Вона: «Так-так, звичайно вже лечу!». Вона приїхала, і я вже з порога зрозуміла, що нічого з цього доброго не вийде. Вона відразу запитала, коли малюків спати укладати, адже вона теж рано прокинулася, вже намоталася, голова кругом йде. Як тільки я поїхала, то посипалися від неї дзвінки: діти стомлюють, слухатися не хочуть, коли я повернуся, а чи могла б швидше? Я перед клієнтами вибачаюся, документи плутаю, ті теж зляться. Загалом, довелося мені повернутися додому раніше.
Другий раз, коли треба було їхати, я просто звернулася в агентство на рахунок няні, так проблем не було. Жодного дзвінка, всі документи здала, нові забрала і все добре. Мамі нічого не говорила, а то вона завжди наші гроші рахує, каже, що я марнотратка. Але ще раз треба було знову конче з’їздити у справах, а няню я не знайшла, звернулася до матері. Та відразу в трубку бурю підняла: «Про що ви думали, коли зважувалися на батьківство? Ви повинні самі дітей виховувати, а не на матір сподівається!». Загалом, я хвилин 5 слухала ту тираду, але мовчала. Вона приїхала, поставила свої умови – коли мені приїжджати і відповідати на кожен її дзвінок. А їх було знову штук 20: ви дітей погано виховуєте, вони вередують, тобто нічого не хочуть. А потім ще мені кілька днів висловлювала свої емоції, як її вимотали внуки, лежить з тиском.
Коли я черговий раз залишила дітей на няню і поїхала до клієнта з документами, вона мені дзвонить: «Ти де? А діти з ким?». Я зізналася, що доводиться витрачати гроші і залишати дітей на няню. Ой, який галас вона підняла: «А я вам нащо? Що ви на чужу тітку дітей залишаєте? Вона малюків може образити або обікрасти вас! Я що – своїх онуків не гідна?». Я мамі нагадую, що у неї дуже багато претензій, коли вона з онуками залишається, так вона така: «Подумаєш, у мене просто поганий настрій був!». А як я можу вловити її гарний настрій? Або моїм клієнтам треба чекати, поки у неї буде настрій? Я сказала їй – що буду наймати і далі няню, щоб не залежати від її примх.
Тепер так і роблю, а вона прям ревнує дітей до няні: давай я приїду і її заміню, навіщо дітям з чужої тіткою сидіти? Я спецом кажу, що гроші сплачені, а мама каже, що назад відбере! Ага, дуже мені потрібно ще і з агентствами пересваритися, а потім я няню точно не знайду. Я розумію, що економічно мені було б вигідно на бабусю дітей залишати, та й надійніше, але я ж так всіх своїх клієнтів розгублю через її дзвінки! Вона ж мені душу вимотає і потім ще скаржитися на самопочуття і виховання дітей буде. Загалом, не знаю, що робити з цією ситуацією, і маму образити не хочу, і немає бажання наступати на ті ж граблі.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
