fbpx

Мене все частіше просили посидіти з ним, щоб вони могли вибратися з дому і трохи відволіктися. Я ні краплі не опиралася – мені ж було так приємно піклуватися про маленького онука. Коли невістка зрозуміла, що може мені повністю довірити догляд за дитинкою, то я стала частим гостем в їхньому будинку. Хлопчик ріс спокійним малюком, тому у мене вистачало часу і на те, щоб прибирати при необхідності в їхньому будинку, і приготувати смакоту до їх приходу. Але нещодавно несподівано я почула від невістки, що мене занадто багато в їхній родині. Вона попросила мене тримати дистанцію і не надокучати

 

Коли я вийшла на пенсію, то навіть не знала, куди подіти свої сили і енергію до тих пір, поки не дізналася, що стану бабусею. Мій син одружився вже давно, але все ніяк у них не виходило завести дитину. То кар’єру будували, то на житло власне збирали, то подорожували. Як я не намагалася вмовити їх, що вже пора, адже з кожним роком вони не молодіють, все не вдавалося.

І ось, мабуть, Бог почув мої молитви, і невістка нас ощасливила. Я з таким нетерпінням чекала появи онука: намагалася їм допомогти все підготувати, збирала до появи малюка гроші і давала поради невістці, як мені здавалося, абсолютно слушні. День, коли я стала бабусею, став одним із найщасливіших у моєму житті. Мій дорослий син тримав на руках своє продовження – я пишалася ним, як ніколи.

Перші місяці я відвідувала їх не надто часто, адже розуміла, як це складно перебудуватися, та й не хотіла набридати своїми візитами молодим батькам. Але з часом невістка відійшла від  і почала потихеньку повертатися в активне життя, та й малюк перейшов на штучне вигодовування. Мене все частіше просили посидіти з ним, щоб вони могли вибратися з дому і трохи відволіктися. Я ні краплі не опиралася – мені ж було так приємно піклуватися про маленького онука.

Коли невістка зрозуміла, що може мені повністю довірити догляд за дитинкою, то я стала частим гостем в їхньому будинку. Хлопчик ріс спокійним малюком, тому у мене вистачало часу і на те, щоб прибирати при необхідності в їхньому будинку, і приготувати смакоту до їх приходу. Всі були задоволені: син з невісткою мали вільний час, а я відчувала себе потрібною в їхній родині. Коли вони зважилися відправитися на відпочинок, то я з радістю їх відпустила на кілька днів і впоралася з роботою няньки на ура. Після цього вони все частіше влаштовували собі вихідні на двох, а я залишалася з онуком. Я бачила, які вони щасливі після таких поїздок і не звертала уваги навіть на свою втому.

Згодом я почала помічати, що невістка не зовсім задоволена моєю частою присутністю. То вона не може знайти нічого на кухні, то речі розкладено не по своїх місцях, то моє волосся в раковині знайшла. А днями вона заявила, що мене «стало занадто багато в їх житті і потрібно це якось припиняти». Я намагалася не помічати всі ці випади в мою сторону, але все ж було неприємно це чути. Адже я могла, як і її мати приїжджати раз в два місяці, 15 хвилин поняньчити онука і сказати, що вже втомилася і на цьому все. Але я ж так не роблю! Я намагаюся щосили, щоб у них з сином був вільний час, роблю все по дому і доглядаю за онуком, а вона така невдячна.

Я добре ставлюся до невістки і вважаю її рідною людиною, але після таких висловлювань на мою адресу дуже складно стримати в собі образу. Як реагувати на це все? Залишити їх і нехай буде, як буде або терпіти заради внука і сина все це далі?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page