fbpx
Історії з життя
Мене з стаціонару після появи меншої донечки забрали батьки, адже я хотіла порадувати чоловіка і повернутися додому сюрпризом. Це була найбільша помилка в моєму житті. Я така щаслива зайшла з дитиною на руках в нашу квартиру, не помічаючи нічого навколо. Пройшла в спальню, а там татусь наших діток, але не сам. Не розгубився. Досі не знаю, що мене вразило більше: сама ситуація, чи його відповідь мені

Я рано вийшла заміж. Так уже сталося, що закохалася по вуха. Знаєте, як в казці, коли принц на білому коні і палац вдалині видніється. Олексій мені здавався ідеальним чоловіком. Через рік шлюбу з’явилась Арина, я так пишалася тим, що стала молодою мамою, адже мені ледь виповнилося 19.

Арина росла, а наші відносини з чоловіком перестали бути такими ідеальними. Він знайшов нову роботу, а я чахла в декреті. Маля було неспокійним, і ми часто з’ясовували стосунки через те, хто повинен вставати ночами. Зараз я розумію, що швидше за все він вже тоді почав мені зраджувати. Може, в той момент потрібно було зупинитися і подивитися на ситуацію холодним поглядом. Але я не могла, я все ще любила його і нашу дитинку не хотіла залишити без татка.

Коли я відчула, що при надії знову, Олексій змінився. Став таким ласкавим і ніжним, що я зважилася на другу дитину. Тим більше, фінанси дозволяли. І в 21 я вже була гордою мамою двох дівчаточок. Ось тільки перестала бути щасливою дружиною.

Мене з стаціонару після появи меншої донечки забрали батьки, адже я хотіла порадувати чоловіка і повернутися додому сюрпризом. Це була найбільша помилка в моєму житті.

Я така щаслива зайшла з дитиною на руках в нашу квартиру, не помічаючи нічого навколо. Пройшла в спальню, а там він з якоюсь білявою дівчиною. Він навіть не вибачився, сказав тільки:

— А чого ти хотіла? Я чоловік.

Я проплакала всю ніч потім, але не змогла піти. Мені було не просто з двома дочками, Олексій зовсім перестав мені допомагати. Але на гроші не скупився, давав скільки потрібно. Він перестав приховувати свої захоплення, прямо говорив мені, що вони потрібні йому для здоров’я, а я – для життя. А коли я збиралася йти – падав на коліна і благав пробачити.

Але я вже й не можу нікуди піти. Самі посудіть, з двома дітьми, куди мені податися? Він утримує нас, а я не маю ні стажу, ні роботи. У мене немає навіть вищої освіти, нічого я не зможу дати своїм дітям, абсолютно.

Я продовжую прикидатися ідеальною дружиною, зустрічаю його з посмішкою, намагаючись не помічати жіночих парфумів і залишків помади на його сорочці. Перу його речі, готую їжу і дбаю про наших дочок. Може це привід для гордості? Я як і раніше ідеальна дружина, навіть знаючи про його зради. Мій чоловік задоволений, адже у нас усе прекрасно, гладко і без непорозумінь.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page