fbpx

Мені на телефон сповіщення прийшло чергове – знову потрібно отримати посилку на пошті. Уже який місяць свекруха передає дітям іграшки, солодощі і одяг, а я одразу усе те відношу на смітник. Розумію, що могла б і бідним роздати, але вислухавши мою історію, ви підтримаєте мене, я впевнена

Мені на телефон сповіщення прийшло чергове – знову потрібно отримати посилку на пошті. Уже який місяць свекруха передає дітям іграшки, солодощі і одяг, а я одразу усе те відношу на смітник. Розумію, що могла б і бідним роздати, але вислухавши мою історію, ви підтримаєте мене, я впевнена.

Три роки тому я узявши дітей поїхала зі столиці у малесеньке село до мами своєї. Їхала у ніч із однією торбою речей на нас трьох. Услід нам летіли такі “теплі” слова, що я лиш молилась, аби кожне побажання залишилось тій людині яка нам їх надсилала.

Не буду описувати усе свої так зване “сімейне” життя. Скажу лиш, що від вісімнадцятирічної, щирої і закоханої дівчинки сьогодні завдяки свекрусі не лишилось нічого абсолютно. Чоловік мене ніколи незахищав і навіть погоджувався із мамо. Я терпіла, вірила, любила, доки то мене стосувалось. А от коли “не такими” уже й діти стали, я зрозуміла, що треба це все припиняти і негайно.

Нині я працюю через інтернет. Продаю. перепродую, купую речі дитячі. Спочатку не вірила. що в мене хоча б щось вийде, але таки пішла у мене ця справа. Знаєте, якщо розумієш, що ти єдина годувальниця, то з’являються таланти у таких справах. про які раніше і не чув, навіть.

Так от. Чоловіка мого колишнього не стало. Історія там темна якась, я й не вникала особливо. Скажу вам що за три роки що ми із дітьми у мами моєї проживаємо, ні він, ні свекруха ніяк до нас не родичались. Їх не цікавило, як ми живемо, що діти їдять, що одягають. Але все врапт змінила новина про те, що чоловіка мого не стало.

Тепер свекруха чи не щоденно телефонує мені, пише і намагається усіляко вийти на контакт. Її не спиняє те, що я не читаю повідомлень, не беру трубку. Вона тоді набирає маму мою і їй починає розповідати, як скучила, яка вона одинока, просить простити, розкаюється і молить дозволити бути частиною нашої родини.

А це посилки дітям шле і шле. Не знаю, де гроші бере, але там усе якісне і дороге дуже. Пише їм листи поштою, однак я усе те відправляю на смітник.

Мама моя просить подумати і пробачити свекруху мою колишню. Мовляв, уже вона отримала розплату за те, як ставилась до мене і доля їй показала наскільки не права вона була.

Однак я не схильна так усе романтизувати. Вважаю що людей такі події не змінюють, а навпаки – більш загостюють їхні риси характеру негативні. Вона про нас чути не хотіла, з дому мене із дітьми в ніч виставила, наговорила услід купу “теплих” побажань. Скажіть, чому ж я повинна тепер їй відчиняти двері свого дому.

Не буду і вважаю що я права.

Хіба ж не так?

24,04,2023

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page