Якби не кума Ліда, то не знаю, що би було далі, але я вже їм того не попустила.
Знаєте, коли Максим взяв собі жінку з дитиною, то я була проти. Якось мені то все дивно виглядало, що вона розійшлася з чоловіком, а тоді через місяць вискочила за мого сина і вже була при надії, але то все так швидко відбувалося, що я нічого не встигла зрозуміти, бо там весілля треба було робити, а потім вже й хрестини, а далі й онучка бавити.
І отак я собі бігала до них з дитиною інколи посидіти та до себе забрати, що й нічого не підозрювала, що там у них коїться.
А що може коїтися практично в молодят? Матвійчику лише два рочки, то ще рахуйте дуже мало живуть разом, то все має бути у них добре. У Максима хороша робота, зі сватами теж непогані стосунки, дитину від першого шлюбу Максим теж любив, бо ж малі діти, то вони ще даються любитися. То вже старші вже мають свою думку стосовно всього.
І ось, наче грім серед ясного неба, звістка про те, що Максим зрадив Іванці і вона забрала дітей та тепер живе в батьків.
І то я не від сина почула, а від свахи! Та мені зателефонувала і давай мені виговорювати, що то син мій таке учинив і як тепер бути. А далі всі мені дзвонили і чоловікові, знаю, що й Максиму теж говорили і їздили до нього розуму вчити.
А я геть розгублена, бо я ніколи не думала, що мій син на таке здатен. Він же любив Іванку і я те бачила по очах, бо так на жінку не дивляться, коли мають когось іншого.
Але що я могла вдіяти.
– Сину, перепроси її, скажи, що то була помилка іти так більше не зробиш ніколи.
А він тільки сопе і нічого не каже. Але ж ситуація ж не йде на спад, а лише набирає сили, бо діти за татом плачуть, за своєю квартирою, сваха каже, що Іванка те й робить, що плаче.
Ну, що натворив син і як тепер з того вийти? Я вже вся знервована, не сплю і не знаю, як далі – я ж онука бачити хочу, а тепер як буде? Хто мені дитину дасть побачити?
Аж тут кума Ліда, вона тримала Матвійка до хреста, то вона якраз вернулася з-за кордону, а її чоловік, то найкращий друг Максима. Вони так собі дружили, що вони обоє і Ліда з Іванкою теж мали теми для розмови.
І ось зустріла я Ліду і вона мені каже:
– Щось ви геть подалися? Щось сталося у вас?
– Та як не сталося, – кажу і давай їй все у подробицях розповідати.
Ліда мене вислухала і запевнила, що все налагодиться, а ввечері мені телефонує, що треба зустрітися.
Що вона мені розказала, то мені аж волосся дибки ставало!
Виявляється, то Іванку Максим застав з любаском! А та давай у сльози, щоб він її батькам не казав, бо вони по голівці не погладять за такий вчинок!
– Та й Максим ваш теж добрий, – каже Ліда, – Бо ви думаєте чого вони так швидко побралися? Бо Іванка була заміжня, а вже з вашим сином крутила, а тоді знову на першого чоловіка спихнула, що то він гуляв!
О, як її земля носить? Та отак мені на дитину знову все зіпхати? Я тоді до свахи в гості і давай при ній та говорити, що та як було! Сваха плямами, Іванка кривилася на сльози, а я кажу:
– Ану без отих мокрих спецефектів! Признавайся вже, бо я й Максима приведу і твого любка, бо я то так не попущу, що ви мою дитину брудом обливаєте, а вашу вертихвістку шкодуєте!
Та й зізналася… Не знаю, як там далі життя буде, головне, що нам дають онучка відвідувати і до себе забирати. Але ви розумієте, як то хотіла та все повернути?
Історія написана з реальних подій, імена та обставини змінені в інтересах головних героїв.
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
