fbpx

Мій чоловік повторює, що наша дочка копія мене молодої. А мені від цих компліментів не по собі. Я ж то знаю те, чого він не знає і дуже переживаю, аби моя дитина не повторила моїх помилок

Мій чоловік повторює, що наша дочка копія мене молодої. А мені від цих компліментів не по собі. Я ж то знаю те, чого він не знає і дуже переживаю, аби моя дитина не повторила моїх помилок.

У мене не найкращий характер і я прекрасно це усвідомлюю. Молодою я зробила занадто багато помилок і тепер шкодую. Природно, що прийнявши себе я вирішила виховати дочку так, аби вона була геть іншою. Звичайно, я не стала робити її занадто старанною, але і не допускала великої свободи. Мені хотілося, щоб вона виросла в гармонії і чітко усвідомлювала, що і чому робити можна, а чого не можна.

Протягом усього життя я намагалася зробити так, щоб вона не повторила моєї долі. Спочатку віддала в приватний дитячий сад, потім в приватну школу і зараз вона абітурієнт одного з кращих ВНЗ міста, проте в сукупності навіть це не допомогло. Риси мого характеру, проскакують в ній все частіше і частіше. І хоча сама вона не помічає в собі таких змін, я бачу їх чітко.

Природно, що бачу їх не тільки я, але і мій чоловік. Часом він говорить мені, що бачить в ній молоду мене. Мені не те що це лестить, але трохи приємно. Проблема, знову ж таки, в тому, що я не хочу, щоб вона була схожа на мене.

Моя мати каже мені, що гени виправити не можна. Частково я з нею згодна, але це ж не означає, що не потрібно намагатися. Так чи інакше, це моя дочка і я зможу з нею розібратися сама. Але ж інколи стає не по собі. Згадую себе і молю Бога, аби моя дитина не повторила моєї долі.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

You cannot copy content of this page