fbpx
Історії з життя
Мій син налаштований серйозно. Вони вже обговорюють весілля. Коли я про це дізналася, не витримала. Поїхала в її рідне село з’ясувати, з ким мій син збирається зв’язатися. А там одна місцева жінка мені по секрету порадила, аби я сина рятувала. До будинку моєї невістки протоптали стежку ледь не всі місцеві чоловіки.

Мій синочок – це моє щастя. У нас з чоловіком він єдина дитина. Я бажаю йому добра, а тому хочу, щоб він розлучився зі своєю нареченою.

Сім’я у нас інтелігентна. Ми з чоловіком, звичайно, не академіки. Але чоловік працює в школі директором. Я вже багато років там же завуч. Синові ми дали гарну освіту. Він юрист. Розумний, вихований. Моя гордість. Я завжди намагаюся підтримати сина в усіх рішеннях, але його наречена – це нонсенс.

Три місяці тому він почав зустрічатися з дівчиною. Привів її до нас додому знайомитися. І вона мені відразу не сподобалася. Ніяк не збагну, що він в ній знайшов. Ні, вона не потвора, але і не те щоб красуня писана. Але це ще добре, з лиця воду не пити, як то кажуть. Вся справа в ній самій.

Одягається вона без смаку. То спідниці такі, що мій пояс ширший, то кофтинки, які мало, що прикривають. Розумом явно не блищить. Ледве закінчила ПТУ. Двох слів зв’язати не може. Нічим не захоплюється, працює продавцем на ринку. Майже весь час, що була у нас в гостях, не вилазила з телефону. Мама у неї пенсіонерка, яка підробляє технічкою. Батько заливає за комір. Одним словом, це зовсім не рівня моєму синові!

Я лицемірити не звикла. У перший же вечір чесно сказала синові, що ця дівчина йому не підходить. Мій вихований син аж підскочив на місці. Підвищив на мене голос. Сказав, щоб я не лізла в його життя. Він сам розбереться, кого йому любити і з ким будувати відносини. Я відступила, але про себе все одно вирішила, що не залишу все як є.

Син продовжував з нею зустрічатися. Кілька разів приводив в гості. Сказав, що я до неї звикну і збагну, яка вона прекрасна. Але я нічого такого не бачу. Вона мало того, що не надто розумна, та ще й з руками не товаришує. Посуд помити нормально не може. Всі тарілки в розводах, я за нею перемивала. Якось покликала її допомагати мені готувати вечерю, а вона нічого не вміє, навіть огірки нормально порізати. Куди таку в дружини брати?

А син налаштований серйозно. Вони вже обговорюють весілля. Коли я про це дізналася, не витримала. Поїхала в її рідне село з’ясувати, з ким мій син збирається зв’язатися. Сусіди там на мої розпитування посміхалися. Потім мені одна жінка сказала, аби я сина рятувала. До будинку моєї невістки протоптали стежку ледь не всі місцеві чоловіки.

Мені її по-своєму шкода. Але це не означає, що я будь-яку дівчину, у якої тяжка доля, готова впустити в дім і стати долею мого сина. Хочу зробити все, аби не було їх весілля. Поки не знаю, що саме зробити. Але знаю, що не відступлюся. Чоловік каже, що я просто ревную. Мене совість мучить, що я погана мати. Але вдіяти з собою нічого не можу. Вважаю, що мій син гідний більшого.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

facebook