Моя давня подруга запросила мене до себе на іменини. Вона Анна, і завжди відзначає цей день великою шумною компанією, але не цьогоріч. Я з дітьми придбала торт, банани, мандарини, цукерок узяли і про подарунок не забула. Прийшли привітали, вона запросила до столу і тут почалось таке, що я просто встала узяла дітей і пішла звідти.

Подруга сама зателефонувала і запросила мене. тобто не я напросилась, нас було запрошено заздалегіть. Вона просила і діток узяти, адже ми всі давно не бачились і у неї малі такого ж віку, як і мої.

Я не вмію ходити на гостину з порожніми руками. Гарно скупилась у магазині, ще й за подарунком до міста поїхала. Витратила як для мене досить значну суму. Дуже люблю дарувати подарунки, тому купую найкраще і справді потрібне.

Так от, зайшли ми. привітали, подруга до столу запросила. Хоч вона і казала, що буде лиш чай, але стіл накрила гарний, як для двох дорослих і чотирьох діток. Ми сиділи, балакали, відпочивали і все було дуже добре. аж поки подруга не подала чай і тортик.

Скажу одразу – мої діти дуже люблять солодке. я їх ніколи в ньому не обмежую. адже сама виросла у дуже бідній родині і цукерки їла вкрай рідко. Та й не може дитина з’їсти більше трьох цукерок. У мене на кожному столі у домі цукерниці і мої діти їдять їх вдосталь, але якщо його багато. то й не хочеться. як виявилось.

Отже прибігли діти тортик їсти. Подруга, бачу винесла не увесь торт. а на одній тарілці шматочків із десять. Тобто усім по одному і можливо ще хто захоче. Шматочки не великі, а такі собі кубики на раз у рот покласти. Мій старший з’їв один шматочок, потім другий і попросив ще, адже на мої тарілці лежав цілий шматок.

Дитині п’ять років. сама безпосередність. Та й торт смачним був, я купувала дорогий і великий на три кілограми, а нам подруга і третини не подала.

— А мама твоя, що їстиме? – запитує подруга у малого. – Ти, що не бачиш більше немає. Про маму ти подумав? Не красиво от так за столом поводитись, тим паче на гостині. Скільки дали, з’їж і подякуй. ти не вдома.

Мене ніби холодною водою облили. Тобто нас на гостину запросили і рахують, скільки ми з’їли? Встала зібрала дітей і вийшла звідти мовчки. Не для того я п’ятсот гривень за той торт заплатила, аби моїм дітям його шкодували.

От скажіть, хіба ви запрошуючи гостей так себе поводите? Для чого ж тоді на гостину просити, аби рахувати скільки і хто з’їв. Чи то я одна радію. коли людям смачно так, що ще й добавки попросять. Я й собою усім гостинці “від зайчика” передаю. Ну хіба ж не так?

24,12,2022

Головна картинка ілюстративна.