Поява на світ нашої донечки була справжнім чудом, адже мені прямо говорили, що ніколи такого статись не може. Та й жили ми до того десять років разом і майбутнє своє розпланували вже для двох, а тут така радість неочікувана.

Після появи доньки я довго по спеціалістам ходила. Пройшла певні процедури і мені однозначно заявили, що дитина у нас буде тільки одна. Сумніватись у словах професорів після усього пережитого ми не стали, однак коли старшій дочці виповнилося півтора роки, я побачила дві смужки на тісті.

Усі ознаки того, що у Катрусі буде брат чи сестричка були в наявності, тому я навіть не сумнівалася. Та й здивований спеціаліст у білому халаті підтвердив мої припущення.

Чоловік був і радий і розгублений, адже ми ніколи не говорили про другу дитину, а тим паче от так рано щоб вона з’явилась.

Моя мама нормально відреагувала на цю новину, пообіцяла допомагати та підтримувати у всіх сенсах цього слова, а от свекри не дуже зраділи повторному поповненню у нашій родині. Спочатку вони нас активно відмовляли від такого кроку. Говорили, що в нас час двоє, то перебір і ми безвідповідальні, адже маємо квартиру в кредиті і зараз ледь зводимо кінці з кінцями.

А потім вони вигадали от що: ми повинні до них в село переїхати ще до появи немовляти. Мовляв так усім краще буде. Там і роботу чоловіку моєму знайшли. А квартиру ми свою в оренду здамо і виплачуватимемо з тих грошей кредит. прямо так у них все склалось гарно, що хоч на ноти ту пісню клади.

Найбільше мене дивує те, що чоловік на боці батьків. Він розуміє, що нам після появи другої дитини буде непросто. Чоловік допомагати мені з дітьми не зможе, адже працює у дві зміни, щоб забезпечувати сім’ю. Саме тому він вважає, що варто прислухатись до ідеї його батьків і виїжджати з квартири уже зараз.

Розповідає мені як добре нам житиметься. Говорить, що в селі взагалі краса. Та й свіже повітря всім на користь. Та тільки я чомусь геть не налаштована своє життя з ніг на голову перевернути. Що я там робитиму з двома дітьми у домі свекрухи без зручностей?

От тепер у мене дилема – їхати, чи ні. З одного боку там і справді буде легше фінансово, але це єдиний плюс. Мінусів скільки, що й не злічити.

Чи я вже сама собі казна чого навигадувала і кілька років нічого не змінять? Як же бути?

13,02,2023

Головна картинка ілюстративна.