Моя мама після першого знайомства з моєю майбутньою тоді ще свекрухою сказала мені, що спокійного життя мені не бачити. Якщо тільки забратися на Північний полюс і відключити всі засоби зв’язку. Слова виявилися пророчими. Свекруха намагалася на всю, щоб перетягнути увагу сина на себе.
Нюанс був в тому, що ми жили в квартирі, що дісталася чоловіку в спадщину від бабусі. А вона перебувала дуже вже близько від дому свекрухи – всього хвилин десять неспішним кроком. Тому Ольга Петрівна була частим гостем в нашому домі.
Вона могла прийти раннім суботнім ранком, щоб принести коханому синочку свіжих пиріжків, могла прийти близько опівночі, тому що щось стало сумно і печаль накотилась. Іноді чекала нас на лавочці після роботи. Я скрипіла зубами і терпіла. Але коли моє терпіння від постійного перебування свекрухи у нас вдома дійшло кінця, я сказала чоловікові, щоб поговорив зі своєю мамою і скоротив кількість її візитів.
Чоловік, мабуть, поговорив, бо на наступний день свекруха зателефонувала мені і зі сльозами в голосі побажала мати таку ж невістку, як я і зрозуміти, що то таке, коли у тебе забирають єдину дитину. Потім Ольга Павлівна обрала іншу тактику – зазивала постійно сина до себе.
То у неї не надто хороше самопочуття, то їй самотньо, то чай попити з пиріжками – завжди знаходився привід. Відмовити мамі чоловік не міг, тому з винуватими очима завжди обіцяв, що він швидко, і йшов до мами. Повертався він через годину в кращому випадку. Мама сказала, що тут два варіанти – змиритися або розлучатися. Я обрала перший і просто не звертала уваги на спроби свекрухи стати для сина центром всесвіту.
А потім мені стало зовсім не до її примх, я була при надії. Чоловік світився від щастя і носив мене на руках, а свекруха ходила з таким обличчям, ніби тиждень харчувалася одними лимонами. Мама говорила, що коли з’явиться онук, свекруха відтане, але я чомусь в цьому ну дуже вже сумнівалась. І була права.
Чоловік мало не спізнився на виписку, тому що Ользі Петрівні раптово стало зле, але замість виклику швидкої вона чомусь викликала сина, щоб він сидів і тримав її за ручку. Чоловік все одно викликав швидку, а коли ті сказали, що причин для занепокоєння немає, швидко полетів до мене, залишивши маму вдома.
Онуком свекруха не цікавиться від слова зовсім. Прийшла на оглядини, а сама тільки навколо сина і крутилася, розповідаючи, як їй важко без його допомоги. Такої поведінки не зрозуміла навіть рідна сестра свекрухи, висловивши, що Ольга Петрівна явно забула, навіщо сюди прийшла.
Так ми і жили – як у нас якась подія або захід, так свекрухи відразу терміново потрібний син. Я вже не переймалась, а скоріше дивувалася впертості цієї жінки. Скільки вона могла придумати приводів тільки для того, щоб забрати сина хоч на хвилинку з сім’ї.
Цього року чоловікові доводилося працювати більше звичайного, тому що мене скоротили і я півроку не могла знайти собі роботу. Дізнавшись про маленьку дитину роботодавці обіцяли передзвонити і не передзвонювали.
Чоловік йшов рано, приходив пізно. Дитину він бачив тільки сплячою, тому на вихідних намагався провести з сином побільше часу. Але Ольгу Петрівну це не влаштовувало. Їй потрібно було, щоб син був у неї. Я не втрималася і зателефонувала свекрусі, щоб пояснити їй на пальцях, що і без неї зараз не до неї, що син росте, а батька майже не бачить, хай хоч на вихідних поспілкуються нормально, а до неї він прийде іншим разом.
Відповідь свекрухи мене просто вразила.
– З сином у нього ще все життя попереду, синів у нього ще може бути і два, і три, і чотири, а мама одна, – видала свекруха.
Я зрозуміла, що тут взагалі марно розмовляти. А коли в день народження онука любляча бабуся про це навіть не згадала, зате хотіла поцупити чоловіка терміново лагодити їй кран, я зрозуміла, що це вже не виправити ніяк. Тут навіть чоловік вже обурився, що мама перегинає і може перебути ще один день і з протікаючим краном.
Є люди на яких нічого не діє, така і мама мого чоловіка. У мене лиш одне питання, а чого вона власне, досягти хоче? Невже материнська душа буде щасливою, якщо ми розлучимось?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – intermarium.news.
Популярні статті
- Кума образилася, що я їй гроші не позичила. І то так образилася, немов я їй не хочу віддавати її власні гроші. – Така ти кума, як ти так можеш?, – почала вона обурюватися, – Я ж тобі віддам!
- На весіллі свекри влаштували справжню виставу. Подарували нам ключі від квартири, обіцяли в усьому допомагати і робити все, аби ми жили щасливо і забезпечено. Я тоді ще здивувалась реакції чоловіка. Люди хлопали, вітали нас із власним житлом, моя рідня хвалила нових родичів, а чоловік мій лиш скептично кривився і головою хитав
- Знала б що почую, краще б трубки не брала. Сестра казна чого собі надумала а ти тепер розбирайся з усім цим. Але ж знає що мене в країні немає і таке втнула. Я вважаю, що все це через заздрість. Інакше я такої поведінки пояснити собі не можу ніяк
- Розумієте, він щасливий! Мій колишній чоловік щасливий в новому шлюбі, а я цього винести просто не можу.
- Донька Василя стала між мною та ним і то так категорично, що мене аж подив бере. Ти ж уже заміжня і діти є, то чого батькові не дати жити нормально?