Моя мама повернулась з-за кордону коли їй було майже 70. Вона б і далі працювала, але здоров’я підводити почало, тож мусила покидати заробітки. Приїхала в село в свою хату і тут почалось для нас із сестричкою справді “веселе” життя.
Моя мама приїхала, завела корову, набрала птиці свиней по старій пам’яті. До того, як за кордон поїхати у неї була завжди гарна господарка і повернувшись вона вирішила що життя було на паузі тридцять років і вона може продовжити звідти, де зупинилась поїхавши за кордон.
Але ж воно не так. Руки, ноги, спина, та й очі вже не ті. Похазяйнувала мама місяць і злягла. Тоді я мала змогу до неї приїхати і поки вона не одужала, то я за худобою дивилась, хоч і не розуміла нащо воно їй. Корова, сіно, молоко, свині, гній, птиця. Без чоловічих рук старій жінці усе те було не під силу і я мамі про те казала постійно.
— Що ти мене в немічні записуєш. – була мама невдоволена моїми словами, – Он у сусідки три коровиХоч і молодша всього на десяток років. нічого, справляється. а я що не газдиня?
Але мама не могла впоратись з усім і вигадала як полегшити собі життя. Вона чомусь вирішила, що ми із сестрою і наші діти з чоловіками повинні їй допомагати:
— Я на вас і ваше благополуччя тридцять років гарувала світу білого не бачила, то що вам важко приїхати два рази на тиждень зі свого міста мені на поміч.
Воно ніби і не важко, але ж у нас у всіх робота, життя, плани. І якби ж то та праця потрібна була комусь, а так сіна наоси переверни, висуши, привези, склади, то можна вже й хреста собі замовляти, бо після офісної роботи ти того просто не здужаєш робити.
У мами є чималі заощадження, вона може спокійнісінько дві квартири придбати у нашому містечку, але вона ті гроші не чіпає навіть. Пенсію теж на картку отримує, але не знімає. Зате жаліється і плачеться, що господарка, то її єдина можливість вижити у цьому світі.
Ми з сестрою, звісно ж, розуміємо, що завдячуємо маминій праці своїм благополуччам, але й більше ні сил, ні грошей, ні охоти немає у тих гноях копатись, бо мамі треба корова і край.
Хотіли її в місто забрати, так вона не погоджується ну ніяк. А нещодавно ми дізнались, що вона придбала мотоблок і у сусіда старенького город викупила, каже, що нарешті зможе картоплі посадити і усілякої городини досхочу, а мотоблок придбала, бо з ним нам буде простіше їй допомагати.
Чоловік мій уже сказав, що до тещі не поїде ні за яких обставин, а я сама там із сестрою скоро ноги простягну.
Що нам робити? Як припинити це все і не зіпсувати відносин із мамою?
Марина З.
14,03,2023
Головна картинка ілюстративна.
