fbpx

Моя мама уже пів року працює у нас із чоловіком і отримує зарплатню. Усіх все влаштовує, але не мою свекруху. Вона ніяк зрозуміти не може, як так узагалі можна

Ми з чоловіком уже півроку платимо мамі за те, що вона допомагає нам із дитиною. Нас усе влаштовує, але свекруха собі місця не знаходить – як так можна, брати гроші з дітей за допомогу з рідним онуком! Але я вважаю, що будь-яка праця має оплачуватись, особливо якщо врахувати, що для нас робить мама.

Ситуація у нас трапилася неприємна. Чоловіка звільнили з роботи, яка нас забезпечувала, а я в декреті. Чоловік мій роботу шукав, але поки нічого знайти не міг, а підробітки нас на плаву не тримали. Вирішили тоді, що потрібно виходити з декрету мені. Синові лиш рік виповнився, проте чоловік міг бути з ним, принаймні поки з роботою не стане все зрозуміло.

Звичайно, такий вихід не влаштовував ні мене, ні чоловіка, але у нас авто кредитне і маленька дитина, тож діяти потрібно було швидко.

Звісно, мій вихід на роботу панацеєю не був, ми ледве зводили кінці з кінцями. Так як чоловік сидів з дитиною, ходити співбесідами і повноцінно шукати роботу він не міг. З кожним місяцем у фінансовому плані ставало дедалі складніше.

Тоді ми кинулися по допомогу до батьків. Просили посидіти з онуком кілька місяців, щоб чоловік зміг влаштуватися на роботу, а там уже наймемо няню. Просто поки що у нас на це банально не вистачить грошей.

Нам усі поспівчували, поохали-поахали, але допомогти нічим не змогли, бо всі батьки ще працювали. Ми крутилися, як білки в колесі, але легше у фінансовому плані не ставало. Саме тоді моя мама прийшла до нас із пропозицією.

Вона сказала, що виробила мінімальний стаж і може вийти на пенсію. Єдине, про що вона попросила, це оплачувати їй комуналку, бо на одну свою пенсію вона не зможе розгулятися. Ми з радістю схопилися за цю пропозицію.

Мама стала щодня приїжджати до нас, я йшла на роботу, а чоловік вирушав на співбесіди. За кілька тижнів він уже влаштувався на роботу. Звичайно, з його попереднім місцем роботи порівняти навіть не можна в плані зарплати, але все одно краще ніж нічого. Тим більше, він продовжував моніторити вакансії та шукати вигідніші варіанти.

А в нас удома господарювала мама, у хорошому розумінні цього слова. Крім того, що вона сиділа з онуком, вона встигала за день ще зробити легке прибирання, випрасувати та випрати речі, приготувати їжу. Тобто, коли я приходила додому, мені не потрібно було мчати до плити або кидатися прасувати. Це дуже сильно розвантажило мій день.

Мені було незручно, що мама так працює важко, але вона говорила, що їй не складно, а так хоч день швидше минає. Але мені все одно було не по собі.

Я поговорила з чоловіком, він погодився, що мама повністю взяла на себе всі побутові проблеми плюс ще й з дитиною від і до допомагає. Тому, крім оплати комуналки, було вирішено платити мамі своєрідну зарплату. Завдяки її допомозі я змогла вийти на підвищення, бо не бігаю лікарняними і повністю можу поринути в роботу. Та й чоловік почав отримувати більше, бо є можливість брати роботу додому. Адже мені вечорами не потрібна його допомога, я сама чудово займаюся сином, не розриваючись між плитою та прибиранням.

Коли я озвучила мамі такий варіант, вона спершу довго відмовлялася, казала, що це неправильно, не хотіла брати гроші. Але нам із чоловіком вдалося переконати її, що вона робить дуже багато і завдяки їй наше життя полегшало, а гроші це не відкуп, а нею чесно зароблені.

Зрештою, вона погодилася брати гроші. Усіх все влаштовує – у мене вдома чистота, порядок, смачна їжа та доглянута дитина, у мами відсутність фінансових проблем. Все чудово.

Невдоволена лише свекруха. Мама сама розповіла їй, що ми тепер платимо за допомогу. На запитання, а навіщо було розповідати, мама зніяковіла і сказала, що якось до речі довелося. Вони обговорювали щось і мама між іншим сказала, що ось придбала собі таку річ. Свекруха здивувалася і почала випитувати, як це їй вийшло, ну мама і розповіла.

Свекруха спочатку мамі висловилася, що з рідними дітьми так чинити не годиться, а потім до нас прийшла своєю думкою ділитися. Розповіла, що ніколи такого в сім’ях не було, щоб за гроші допомагати, що треба безкоштовно, але чоловік осік її однією фразою, нагадавши, що вона взагалі відмовилась хоч чимось стати у допомозі.

Вона начебто заспокоїлась, але періодично все ж зітхає важко і нема, нема, а скаже моїй мамі, що так робити не можна.

А я ввжаю що все правильно і справедливо. Хіба ж не так?

30,12,2022

Головна картинка ілюстративна.

You cannot copy content of this page